Чи заступиться Путін за Лукашенка?

Демонстрації в Білорусі тривають, незважаючи на зростання жорстокості і випадків залякування. Десятки тисяч людей у Мінську та інших містах у неділю знову вийшли на вулиці, не побоявшись побиття міліцією. У результаті 774 осіб були заарештовані, в тому числі лідери опозиційної координаційної ради. Вчора обложений президент Олександр Лукашенко знову прилетів до Сочі, щоб попросити Путіна про допомогу.

Публічного виступу за результатами розмови не було, але повідомлення в пресі наводять на думку, що, хоча Москва, швидше за все, продовжить висловлювати публічну підтримку диктатору, за лаштунками вона буде готуватися до епохи після Лукашенка.

У Путіна – нелегкий вибір. Якщо він продовжить підтримувати режим, що втратив легітимність серед білоруського народу, він може тимчасово домогтися більш тісного політичного союзу між двома країнами, якого він так бажає і від якого Лукашенко досі намагався відмежуватися.

Але ціною інтеграції може стати втрата контролю над неминучим в середньостроковій перспективі транзитом влади, який, як сподівається Путін, завершиться приходом проросійського лідера. Симпатії більшості білорусів до Росії можуть почати розсіюватися, не залишаючи Москві іншого вибору, окрім як зберегти цей союз шляхом примусу.

Звідси й обережність господаря Кремля. Участь російських десантників у спільних з білорусами військових навчаннях під Брестом під назвою "Слов'янське братство" направлена на підтримку суспільного міфу про те, що Путін серйозно стурбований можливим втручанням НАТО.

Лукашенко продає цю малоймовірну загрозу всіма можливими засобами. Він стверджує, що допомога Росії життєво важлива для того, щоб зупинити "маріонеток", які влаштовують акції протесту з-за кордону. Він називає протести в Білорусі пробним полігоном для повалення в кінцевому рахунку свого "старшого брата" Путіна.

Минулого місяця Путін зловісно пообіцяв, що Росія створить допоміжні міліцейські сили для розгортання в Білорусі на прохання Лукашенка в разі, якщо протести переростуть у насильство. Ця заява нагадує про "зелених чоловічків", яких Москва відправила в 2014 році після єврореволюції в Україні для анексії Криму.

Країни-члени ЄС зроблять все, щоб їх дипломатична реакція була відкалібрована таким чином, щоб не дати Путіну ніяких виправдань для вторгнення. Пам'ятаючи про провокаційний ефект обіцянок Україні членства в ЄС, Брюссель багато в чому буде демонструвати повагу невиправданим російським наполяганням на те, що Білорусь залишається частиною її сфери впливу.

Переклад статті The Irish Times підготував Ярослав Супрун.