Джон Болтон – самовпевнений, егоїстичний і скандально відомий яструб. На той час, як він пішов з посади радника президента США з національної безпеки, його розбіжності з Дональдом Трампом досягли такого рівня, що обоє навіть не змогли прийти до спільної думки, звільнили Болтона чи той сам пішов. За цих обставин складно вважати, що його мемуари можуть бути об'єктивними.
Проте Болтон провів 17 місяців в самому центрі прийняття зовнішньополітичних рішень, уважно стежачи за всіма деталями й процесами. В такому випадку чи може
Найбільша сила цих мемуарів полягає в докладному викладі подій, що сталися за час перебування автора на посаді радника з національної безпеки. Дійсно, викриття Болтона виявилися настільки болючими, що Міністерство юстиції почало кримінальне розслідування, щоб встановити, чи законно він розкрив засекречену інформацію.
У перші місяці на посаді Болтон супроводжував Трампа в Сінгапурі, де президент зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, в Брюсселі на саміті з лідерами НАТО, в Лондоні на зустрічі з лідерами Великобританії, в Гельсінкі на саміті з президентом Росії Володимиром Путіним. Не дивно, що Болтону швидко стало ясно, що у Трампа немає глобальної стратегії і що його мислення – це просто набір рішень.
У Брюсселі Трамп ухитрився загострити відносини з найважливішими західними союзниками США, продемонстрував нерозуміння того, навіщо існує НАТО, і поставив своїх помічників в глухий кут питанням про те, чи може він насправді погрожувати виходом з альянсу.
Під час саміту з Путіним його радники були ще більше стурбовані. Все йшло гладко аж до пресконференції після саміту, коли Трампа запитали про втручання Росії у вибори в США. На превеликий жах американської делегації він відповів, що отримав від Путіна "сильне й потужне спростування" і не "бачить причин, за якими втручання могло статися". Наступного дня Білому дому довелося поспішно дати роз'яснення, що насправді Трамп мав на увазі зворотне.
Можливо найбільш цікаві глави відносяться до двох зустрічей на найвищому рівні з Кімом, де жорсткі погляди Болтона найбільш різко відрізнялися від позиції Трампа. За словами Болтона, на саміті в Сінгапурі в 2018 році Кім вміло зіграв на его американського президента, висловивши співчуття Трампу в тому, що він стикається з внутрішньополітичними перешкодами, і підкресливши негативний вплив спільних військових навчань Південної Кореї і США. На розчарування Болтона, Трамп погодився з тим, що навчання були "провокаційними та марною тратою часу й грошей", і відмовився від них, не отримавши взамін ніяких поступок.
Посада радника з національної безпеки за значимістю у зовнішній політиці США поступається лише посаді держсекретаря. Свого часу радниками були такі видатні діячі, як Макджордж Банді, Збігнєв Бжезинський, Генрі Кіссінджер і Брент Скоукрофт. Кіссінджер пропрацював на цій посаді майже шість років, а інші – три роки й більше. Традиції цієї посади різко контрастують з підходом Трампа, для якого Болтон став третім з чотирьох радників за час його перебування на посаді президента.
У порівнянні з видатними мемуарами кількох його попередників, книга Болтона відрізняється детальністю і деякою мірою мстивістю. Але найголовніше, вона позбавлена стратегічного бачення. Мемуари є суворим нагадуванням про те, якої шкоди Трамп завдав зовнішньополітичному істеблішменту Сполучених Штатів.
Переклад статті The National Interest підготував Ярослав Супрун.
