Місцеві вибори 2020: головні висновки

Вони також мають велике практичне значення з точки зору посилення влади, наданої місцевим органам влади завдяки процесу децентралізації, яка визнана однією з найуспішніших реформ з часів Революції Гідності.

За результатами екзит-полів, опублікованими після виборів, можна виділити чотири основні результати.

По-перше, це голосування серйозно зміцнило місцевих політиків. Чинні мери виграли практично скрізь, незалежно від того, вважаються вони корумпованими чи ні.

По-друге, участь у виборах була дуже низькою, а явка виборців за оцінками становила всього 37 відсотків. Це майже на 10% менше, ніж 46,5%, які проголосували в останньому турі місцевих виборів в Україні у 2015 році.

По-третє, всі національні партії одержали великий вотум недовіри від українського народу. Прокремлівська ОПЗЖ показала порівняно непогані результати, а ось президентська партія "Слуга народу" провалилася в усіх областях. Жодна із загальнонаціональних партій не показала себе здатною подолати місцеві політсили окремих мерів.

Четвертий ключовий висновок за результатами місцевих виборів в Україні полягає в тому, що українська демократія залишається життєздатною. Абсолютну більшість у першому турі отримали тільки мери Харкова та Вінниці. У всіх інших великих містах через три тижні відбудеться другий тур голосування між двома провідними кандидатами, що демонструє високий рівень політичної конкуренції.

Але що це волевиявлення означає для загальнодержавної політичної ситуації? Насамперед варіант того, що фракція "Слуги народу" розпадеться після місцевих виборів, залишається можливим або навіть імовірним, хоча жодна інша партія не виглядає значно краще.

Чи зможе партія президента утриматися разом? Істотна група з 40-45 депутатів вже вступила в ряди прихильників олігарха Ігоря Коломойського, який також контролює фракцію "За майбутнє", що налічує 24 депутати. Чи буде Коломойський зараз домагатися подальшого розчленування монобільшості? Питання поки що відкрите.

Повідомляється, що інші групи впливу також висувають все більш привабливі пропозиції слугам. Вочевидь, у найближчі тижні й місяці нас чекає продовження дезінтеграції партії.

Інші народні депутати можуть повстати проти партійної лінії і виступити на підтримку програми реформ, яка послужила платформою для безпрецедентних успіхів Зеленського на виборах навесні та влітку 2019 року.

До відставки першого уряду Зеленського в березні 2020 року його партія часто голосувала разом з двома найбільш прозахідними політсилами: "Європейською солідарністю" та "Голосом". Але за кілька місяців все змінилося, і вже у вересні слуги об'єдналися з ОПЗЖ, щоб саботувати реформи (їх зусиллями в комісію з відбору глави САП були протягнуті некомпетентні члени – ПН).

Цей альянс з Медведчуком збігся з різким падінням суспільної підтримки Зеленського та його партії. Очевидний висновок – українці не схвалюють проросійський, антиреформістський курс президента. Але чи слухає Зеленський і його найближче оточення свій народ?

Переклад статті Atlantic Council підготував Ярослав Супрун.