Минуло понад три десятиліття з того моменту, як новообраний президент зміг отримати більшість народної підтримки. Незважаючи на опитування, які передбачали, що від Дональда Трампа цього року відвернуться багато виборців, ніякого значного спаду популярності не сталося. І на сьогодні лише кілька відсотків голосів розділяє Трампа від Байдена.
Ми говорили про те, що чинний президент заслуговує зазнати великої поразки. Взяти лишень його погане управління коронакризою, яка забрала сотні тисяч життів американців. Це вже вагомий привід.
Трохи втішає те, що американці зрозуміли загрозу, яку несе адміністрація Трампа, і в рекордних кількостях проголосували проти нього. Проте, як ці вибори гнітюче показали, його табір залишається все ще дуже сильним і займає другу половину суспільства. Більш того, він навіть зріс за час президентства Трампа.
Навіть якщо йому доведеться піти після цього голосування (а ознак того, що він зробить це без бою, небагато) то спадщина Трампа у вигляді гніву й ненависті в суспільстві, залишиться ще на довго. Трагедією для США є те, що отруйна поляризація стала скоріше нормою, ніж винятком. Щоб не допустити того стану, коли 2 ворожих політичних табори просто стануть нездатні розмовляти один з одним, американці повинні вже зараз зайнятися пошуком способу зупинити політичний розкол.
Якщо й існувала якась надія, що країна може просто повернутися до стану 2016 року, то вона зникла в той момент, коли Трамп оголосив про перемогу, яку він, очевидно, ще не здобув. Його заява про те, що юридична команда спробує заблокувати в ключових штатах підрахунок надісланих поштою бюлетнів, які за широко поширеною думкою надають перевагу демократам, було настільки ж обурливим, скільки очікуваним.
Президент, можливо, розраховує на те, що республіканці порушать давні виборчі норми, або сподівається, що Верховний суд, в який він призначив трьох суддів, зробить остаточний вибір на його користь.
Існує реальне занепокоєння, що дві основні партії США зійдуться в небезпечній і запеклій боротьбі за владу. Політика Трампа, що викликає розбіжності, призвела до того, що вибори стали джерелом нестабільності в провідній світовій демократії. У Сенаті демократи й республіканці йдуть ніздря в ніздрю і зараз неможливо сказати, хто отримає контроль над верхньою палатою Конгресу.
Демократи, схоже, зберігають більшість в Палаті представників, але з меншою кількістю місць, ніж вдалося взяти на попередніх виборах. Це гра з нульовою сумою, де програш однієї партії – це виграш іншої. Ось тільки головним лузером в цій грі стане американська держава та її народ.
Переклад статті The Guardian підготував Ярослав Супрун.
