Путін обмірковує варіанти транзиту влади в Росії

З моменту її створення президентським указом 2000 року Державну раду значною мірою розглядали як периферійний орган, але в останні роки ситуація почала змінюватися, і новий законопроєкт президента закріплює ці перетворення.

Законопроєкт дозволить Путіну досягти як мінімум трьох цілей: деінституціоналізувати державні структури, щоб отримати більшу гнучкість і повноваження при призначенні чиновників; відійти від повсякденного управління, але зберегти контроль над усіма справами; структурувати процес прийняття рішень між гілками влади й шарами федерації.

Держрада, яка раніше дрімала, почала прокидатися у 2018 році разом з презентацією Путіним на початку свого четвертого терміну "Національних проєктів" – державної інвестиційної програми зі стимулювання економічного зростання та соціального розвитку країни.

У новій системі "об'єднаної державної влади" – концепті, закріпленому цьогоріч у рамках конституційної реформи, роль Держради зводиться до розмивання або усунення формальних поділів між гілками влади й рівнями держави.

Федеральні та регіональні керівники отримають де-факто контроль над місцевим самоврядуванням, тим самим позбавляючи муніципалітети незалежності. Путін отримає значну гнучкість при призначенні членів Ради, так що, в залежності від його побажань, він зможе зібрати разом представників адміністрації президента, уряду, парламенту, регіональних губернаторів і навіть мерів.

Логіка проста. Національні проєкти визначаються президентом – і їх реалізація вимагає підпорядкування всіх рівнів управління. Таким чином, нова Державна рада втілюватиме подальшу деінституціоналізацію влади в Росії.

Зібравши в цьому єдиному органі високопоставлених політиків і чиновників, Путін зможе делегувати своїм підлеглим завдання повсякденного управління, що дозволить йому зосередитися на питаннях, що становлять для нього реальний інтерес. По суті, Путін може поставити управління державою на "автопілот".

Вивчаючи сценарії транзиту влади в Росії, багато коментаторів відзначали, що Держрада може дозволити Путіну відійти від президентства, зберігши при цьому контроль над російською політикою. Але зараз має сенс подумати й про інше – про перехід від нинішнього президентства до "великого президентства", яке наділить Путіна ще більшою владою в і без того "суперпрезидентській" системі.

Незважаючи на те, що зміни, викладені в законопроєкті, наймовірніше, не призведуть до кардинального поліпшення управління і не зменшать невизначеність щодо того, якими можуть бути плани Путіна на 2024 рік, більша опора на Держраду й перехід на "автопілот" в управлінні державою стане своєрідним тест-драйвом такої системи перед тим, як Путін остаточно визначиться з форматом транзиту влади. Орган, про який багато росіян, ймовірно, навіть не чули, може зіграти ключову роль в політичних перетвореннях в Росії.

Переклад статті Chatham House підготував Ярослав Супрун.