ВРЕП – найбільша у світі зона вільної торгівлі

Пекін назвав Всеосяжне регіональне економічне партнерство (ВРЕП) "перемогою мультилатералізму й вільної торгівлі".

І це, дійсно, крок вперед. Договір підписали 15 країн (десять членів Асоціації держав Південно-Східної Азії, Китай, Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія), на яких припадає приблизно одна третина населення світу і 30% світового виробництва.

Це робить ВРЕП найбільшою у світі азіатською зоною вільної торгівлі, яку можна порівняти з Північною Америкою або Європейським Союзом. Це примітно ще з однієї причини: це перша торговельна угода, що пов'язує трьох економічних важковаговиків регіону – Китай, Японію і Південну Корею.

Що цікаво, ВРЕП, на створення якого пішло 8 років переговорів, був ініційований зовсім не Китаєм. Ідею об'єднання висунула АСЕАН, яка була стурбована тим, як її відкрити різного ступеня потужності ринки своїх країн-членів (В'єтнаму, Сінгапуру, Малайзії, Індонезії, Бірми, Лаосу, Брунею, Камбоджі, Філіппін, Таїланду) для іншої частини Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Цей проєкт виявився менш амбітним, ніж американське Транстихоокеанське партнерство, оскільки не охоплює сільське господарство та лише частково включає сферу послуг. До того ж, не приєднався до ВРЕП й інший регіональний важковаговик – Індія, яка вийшла з переговорів у листопаді 2019 року.

Але велике питання, що висить над майбутнім цієї угоди, яку ще належить ратифікувати кожній країні, полягає в тій ролі, яку Китай захоче грати в партнерстві. Чи дозволить він АСЕАН залишатися вірною своїм початковим мотивами, або ж Пекін захоче взяти під свій контроль торговельну зону, чого йому не складно буде домогтися, враховуючи всю його економічну міць? Саме ця стурбованість змусила Нью-Делі змінити свою позицію.

Підписана в лютому 2016 року в кінці правління адміністрації Обами угода про ТТП була створена в американському дусі й була націлена на інтеграцію економік Північної Америки та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, але виключала Китай.

Після виходу США воно було перетворено в "Глобальне й прогресивне транстихоокеанське партнерство", створене у 2018 році одинадцятьма країнами, сім з яких також підписали нову угоду, включно з Австралією і Японією.

Ця нова глава у світовій торгівлі є першим викликом для майбутньої адміністрації Байдена. У ній також відображені амбіції індо-тихоокеанської стратегії, розробленої Сполученими Штатами, Японією, Індією та Австралією за підтримки Франції та Німеччини і спрямованої на протидію китайському експансіонізму.

Переклад статті Le Monde підготував Ярослав Супрун.