Пекін назвав Всеосяжне регіональне економічне партнерство (ВРЕП) "перемогою мультилатералізму й вільної торгівлі".
І це, дійсно, крок вперед. Договір підписали 15 країн (десять членів Асоціації держав
Це робить ВРЕП найбільшою у світі азіатською зоною вільної торгівлі, яку можна порівняти з Північною Америкою або Європейським Союзом. Це примітно ще з однієї причини: це перша торговельна угода, що пов'язує трьох економічних важковаговиків регіону – Китай, Японію і Південну Корею.
Що цікаво, ВРЕП, на створення якого пішло 8 років переговорів, був ініційований зовсім не Китаєм. Ідею об'єднання висунула АСЕАН, яка була стурбована тим, як її відкрити різного ступеня потужності ринки своїх
Цей проєкт виявився менш амбітним, ніж американське Транстихоокеанське партнерство, оскільки не охоплює сільське господарство та лише частково включає сферу послуг. До того ж, не приєднався до ВРЕП й інший регіональний важковаговик – Індія, яка вийшла з переговорів у листопаді 2019 року.
Але велике питання, що висить над майбутнім цієї угоди, яку ще належить ратифікувати кожній країні, полягає в тій ролі, яку Китай захоче грати в партнерстві. Чи дозволить він АСЕАН залишатися вірною своїм початковим мотивами, або ж Пекін захоче взяти під свій контроль торговельну зону, чого йому не складно буде домогтися, враховуючи всю його економічну міць? Саме ця стурбованість змусила
Підписана в лютому 2016 року в кінці правління адміністрації Обами угода про ТТП була створена в американському дусі й була націлена на інтеграцію економік Північної Америки та
Після виходу США воно було перетворено в "Глобальне й прогресивне транстихоокеанське партнерство", створене у 2018 році одинадцятьма країнами, сім з яких також підписали нову угоду, включно з Австралією і Японією.
Ця нова глава у світовій торгівлі є першим викликом для майбутньої адміністрації Байдена. У ній також відображені амбіції
Переклад статті Le Monde підготував Ярослав Супрун.