Ефіопська криза: силового вирішення проблеми немає

Минулого вівторка, через два тижні після початку військових дій, прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед оголосив про "остаточний і повний" наступ проти Народно-визвольного фронту Тиграю. Мало хто очікує, що він пройде легко. НВФТ, який протягом багатьох років домінував в ефіопській політиці, але був відсунутий на другий план з приходом Абія до влади, має довгий досвід партизанської війни й добре озброєні сили.

Поки сторони покладають провину за конфлікт одна на одну, основний тягар війни впав на цивільне населення. Десятки тисяч людей втекли з Тиграю в Судан. Повідомляється про загибель сотень осіб, хоча розрив зв'язку з північно-західним регіоном означає, що новини звідти надходять спорадично й не завжди можуть бути надійними.

Біженці розповідають про звірства, скоєні обома сторонами щодо цивільного населення. Співробітники гуманітарних організацій, які покидають регіон, повідомляють про хаотичну й мінливу ситуації; їхній від'їзд з Тиграю, де багато людей і так голодують, тільки погіршить ситуацію.

В Ефіопії влада вже давно здійснюється за етнічним принципом, але напруженість існує не тільки між етнічними групами, а й всередині них. Не виняток у цьому сенсі й община самого прем'єра – Оромо. Розмови про можливість розпаду держави за югославським сценарієм не вщухають відтоді, як Абій, лауреат Нобелівської премії миру, почав політичні реформи.

Зараз ці побоювання виглядають все більш серйозними. Спеціальні радники ООН з попередження геноциду й відповідальності за захист попередили, що етнічне насильство досягло тривожного рівня в Ефіопії за останні два роки, що "підвищує ризик геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людяності".

Конфлікти зовсім не просто стримувати, як би не вважав Абій. НВФТ вже завдав удару по аеропорту в Асмері, столиці Еритреї, який, за його словами, використовувався ефіопськими федеральними силами; він також звинуватив Еритрею в тому, що вона направила свої війська в Тиграй.

Аналітики задаються питанням, чи може Єгипет, розгніваний будівництвом колосальної ефіопської греблі на Нілі, піддатися спокусі, щоб скористатися проблемами уряду. Ефіопія стверджує, що роззброїла сотні тиграйських миротворців, які служать у Сомалі, через загрозу безпеці; з атмосферою, яка панує в країні напередодні виборів, будь-яке подальше ослаблення сил може виявитися дестабілізуючим.

Стратегічна важливість Африканського Рогу в останні роки змушувала країни Перської затоки, Китай США та інших акторів змагатися за вплив в цьому регіоні. Багато гравців зацікавлені в підтримці тут безпеки. ООН, Африканський союз, ЄС та інші повинні чинити тиск на обидві сторони конфлікту, щоб вони сіли за стіл переговорів, на що Абій поки не погоджується.

Кожна зі сторін вважає одна одну нелегітимною, оскільки прем'єр-міністр відклав вибори, посилаючись на пандемію, в той час як Тиграй провів їх, незважаючи на заперечення центру. Реальність така, що ця криза може бути вирішена тільки політичним шляхом. Альтернативний варіант не принесе людям нічого, крім страждань.

Переклад статті The Guardian підготував Ярослав Супрун.