Її ще називають "двадцять шість слів, які створили інтернет". Стаття 230 Закону про дотримання порядності у сфері комунікацій від 1996 року вважається найважливішою нормою американського законодавства, що захищає такі соціальні медіакомпанії, як Twitter і Facebook від відповідальності за контент, що розміщується їхніми користувачами. Технологічна індустрія стверджує, що це положення дозволяє інтернету розвиватися, але критики кажуть, що компанії, користуючись нормою, або не роблять достатньо для боротьби зі шкідливим контентом, або заходять занадто далеко з цензурою.
Дональд Трамп закликав до скасування статті 230 і підписав виконавчий указ, намагаючись обмежити деякі з передбачених нею захисних механізмів для медіакомпаній, але указ був оскаржений у суді. І ось недавно президент пригрозив накласти вето на оборонний бюджет 2021 року (NDAA), якщо Конгрес не скасує статтю 230. Вплив такого кроку на свободу вираження в інтернеті може бути величезним.
Чому була прийнята стаття 230?
Ця норма була розроблена у відповідь на дві судові справи 1990-х років, які стосувалися відповідальності
Автори задумували статтю 230 як можливість для
Як працює ця стаття?
У статті 230 йдеться про те, що користувачі "інтерактивних комп'ютерних послуг", провайдери
У своїй практиці суди витлумачили це положення таким чином, що воно надало
Чому стаття викликає суперечки?
Технологічні компанії стверджують, що норма дозволяє інтернету процвітати. Глава глобальної політики Google у сфері інтелектуальної власності Кетрін Ояма заявила в жовтні 2019 року в Конгресі, що без цього закону компанії можуть отримати безліч позовів. Наприклад, на такі сайти відгуків, як Yelp або TripAdvisor, можуть подати в суд ресторани, які отримали поганий рейтинг, звинувативши їх у наклепі.
Для
Багато демократів переконані, що стаття дозволяє технологічним компаніям не вживати достатньо заходів для боротьби з ненависницькими висловлюваннями й дезінформацією в інтернеті. Для Трампа та деяких інших республіканців вона також є неприйнятною, тому що захищає індустрію від відповідальності за цензурування думок консервативних політиків.
Переклад статті CFR підготував Ярослав Супрун.