Минулий рік став найспекотнішим в українській столиці за всю історію спостережень, згідно з даними, опублікованими в січні 2021 року Центральною обсерваторією України. В цілому, протягом 2020 року в Києві було зафіксовано 36 різних температурних рекордів, у тому числі 12 тільки в березні.
Кліматичні дані такого роду вже не в змозі шокувати, оскільки реальність зміни клімату стає все більш важко ігнорувати. Дійсно, 2020-й став роком рекордно високих температур для всієї Європи. Однак роль України як сільськогосподарської наддержави, що розвивається, робить її особливо вразливою до негативного впливу змін довкілля.
За останні кілька десятиліть клімат Києва поступово мігрував на південь. Зими стали м'якшими, а літо – теплішим. Погода в українській столиці все більше нагадує Одесу в середині ХХ століття, хіба без чорноморських бризів.
Це явище не обмежується тільки Києвом або північчю країни. Найбільш приголомшливим і тривожним фактором зміни погодних умов в Україні протягом 2020 року став брак дощів. Сільськогосподарська промисловість країни значною мірою залежить від опадів, однак протягом минулого року дощі випадали нерегулярно – на 8% нижче річних норм. На сході й півдні України випало найменше опадів, особливо сильно постраждали Донецька, Луганська та Миколаївська області.
Вплив цих несприятливих умов вражає. За даними Міністерства охорони довкілля і природних ресурсів України, через тривалі посухи й надзвичайно інтенсивні весняні заморозки країна втратила 570 000 га посівів озимих культур. Подальші посухи протягом весняного та літнього сезонів призвели до додаткових втрат, у тому числі 200 000 га кукурудзи, а також зниження врожайності по всій країні.
Це загрожує підірвати статус України як одного з провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Протягом збутового сезону 2019-2020 років Україна постачила на міжнародні ринки 57 млн тонн зерна, що становить близько 16% світового експорту зернових. Однак у поточному сезоні експорт різко скоротився в порівнянні з минулим через менші врожаї, викликані сильною посухою. За повідомленнями, до грудня 2020 року експорт зерна знизився на 16% в порівнянні з обсягом за той же період роком раніше.
Оскільки зміна клімату впливає на сільське господарство України, Міністерство охорони довкілля прогнозує подальшу інтенсифікацію і географічне поширення посух. Чиновники також очікують збільшення площ, заражених опустелюванням.
У той час як південні регіони країни поступово адаптуються до нестачі опадів і розвивають складні іригаційні системи, посухи сьогодні стають все більш поширеною проблемою в сільськогосподарських регіонах північної і
Менша кількість опадів є лише одним з багатьох негативних наслідків зміни клімату. До інших особливостей відносяться ерозія ґрунту, зміна рослинного покриву, порушення циклів сівозміни та поширення нових хвороб сільськогосподарських культур і бур'янів. Вирішення цих проблем означає впровадження низки нових методів і технологій.
Інтелектуальне сільське господарство може сприяти підвищенню продуктивності при одночасному забезпеченні стійкості до екстремальних погодних явищ і скороченні викидів парникових газів. Тим часом, поєднання іригаційних і сільськогосподарських методів може дати низку супутніх вигод для водного сектора і водночас сприяти розвитку сільського господарства на основі більш стійких підходів до управління водними ресурсами. Ці та інші рішення, імовірно, ляжуть в основу Національного плану України з адаптації до зміни клімату, який в даний час готується урядом.
Для того щоб Україна могла прогодувати світ, вона повинна передусім вміти протистояти величезним викликам, які створюють зміни клімату. Трансформація довкілля – це глобальне питання, яке необхідно вирішувати всім країнам, але у випадку України воно стає національним економічним пріоритетом.
Переклад статті Atlantic Council підготував Ярослав Супрун.
