Що Байден буде робити з Північною Кореєю?

На початку січня уряд Північної Кореї скликав партійний з'їзд, на якому Кім Чен Ин визначив США як головного ворога країни. Він заявив, що КНДР буде відповідати на силу жорсткістю, а на добрі наміри добром, і сказав, що для поліпшення відносин з Північною Кореєю Сполученим Штатам доведеться відмовитися від своєї ворожої політики.

Ця позиція перегукується із заявами Пхеньяна, зробленими за останні два роки президентства Трампа. Після провалу американо-північнокорейського саміту в Ханої у 2019 році Кім публічно повернувся до давніх вимог до Вашингтона з тим, щоб той відмовився від своєї "політики ворожості".

Поряд з цим питанням, конгрес зосередив увагу на заходах із пожвавлення всіх аспектів проблемної економіки Північної Кореї і поставив цілі з модернізації низки систем озброєнь, включно з ракетою з дальністю дії п'ятнадцять тисяч кілометрів; мініатюризації та розгортанні тактичної ядерної зброї; а також розробці балістичних ракет для підводних човнів.

Загальний посил полягав у тому, що Пхеньян буде продовжувати розвивати свою ядерну програму як стримувальний фактор проти можливої американської агресії. Однак він не відкидає повернення до переговорів, якщо Сполучені Штати підуть на подальші поступки. Для Північної Кореї її військовий розвиток служить важелем, який вона могла б використовувати для того, щоб вибудовувати майбутні переговори з Вашингтоном з контролю над озброєннями, проте не щодо денуклеаризації.

Адміністрації Байдена слід у приватному порядку спробувати створити надійні канали зв'язку на високому рівні з північнокорейським керівництвом для їхнього використання на випадок кризи. У тісній координації з Південною Кореєю Білий дім повинен представити свої цілі й умови проведення політики миру та денуклеаризації щодо Північної Кореї, нагадавши обіцянку Кіма працювати над "повної денуклеаризацією" і запевнивши, що США віддані налагодженню нормальних відносин, як це було передбачено Сінгапурською декларацією 2018 року. Якщо Байден підтвердить важливість Сінгапурської декларації, КНДР слід послабити риторику навколо ворожої політики Сполучених Штатів і висловити готовність виконати її пункти.

Виходячи з цього, адміністрація Байдена повинна запропонувати провести з Північною Кореєю переговори на робочому рівні, спрямовані на стримування та усунення взаємних погроз і поетапне зниження військової напруженості. Ці перемовини також повинні бути зосереджені на стримуванні й поступовому зниженні ядерної загрози з боку Пхеньяна, так само як і на визначенні практичних кроків зі встановлення мирних американо-північнокорейських відносин.

Один з уроків останніх чотирьох років полягає в тому, що особиста дипломатія в стилі Трампа повинна бути частиною стратегії досягнення цілей національної безпеки, а не здійснюватися в певних політичних інтересах.

Команда Байдена повинна зберегти стабільність на Корейському півострові, працюючи з Південною Кореєю для підтримки ефективного звичайного й розширеного ядерного стримування, включаючи продовження спільних навчань, необхідних для забезпечення військової готовності. Їй також слід вивчити заходи щодо зниження ризику військового конфлікту уздовж демілітаризованої зони, що розділяє Північну та Південну Корею.

Переклад статті CFR підготував Ярослав Супрун.