Коли президент Євроради Шарль Мішель проведе запланований на 1 березня візит у Тбілісі, він не обмежиться рядовими заявами. Політична криза в Грузії, зразковому члені Східного партнерства, який претендує на вступ до НАТО, і де, як вважалося, демократія добре вкоренилася, викликає реальні питання з приводу її демократичності. Ця ситуація стане випробуванням для європейської дипломатії.
Арешт у вівторок грузинською владою лідера опозиції Ніки Мелії, голови партії "Єдиний національний рух", викликав масову демонстрацію в Тбілісі й ескалацію протистояння між ЄНД і керівною партією "Грузинська мрія" через сумніви в легітимності торішніх парламентських виборів.
ЄНД продовжує бойкотувати новий парламент. Порушення умов запобіжного заходу, накладеного на Мелію у справі про організацію протестів, стало формальною підставою для його затримання, що разюче нагадує розправу над російським опозиціонером Олексієм Навальним.
Експертів з грузинської політики турбує не тільки авторитарний дрейф країни й поступова відмова від політичного плюралізму, що спостерігається протягом останніх 15 років, але й тіньова роль колишнього
Олігарх, особисте багатство якого становить 6 мільярдів доларів, що еквівалентно одній треті ВВП країни, недавно заявив, що йде з політики, але мало хто сумнівається, що він зберіг свій вплив на владу й контроль над державними інститутами, такими як суди.
Але незважаючи на те, що тбіліський режим копіює методи Москви, й уряд, й опозиція, як і раніше рішуче підтримують тісніші відносини з ЄС та США, на відміну від інших країн Східного партнерства, таких як Білорусь й Україна, де єдності в цьому питанні немає.
Ці відносини, хоч і носять умовний характер, надають Євросоюзу ті важелі, якими Москва користується в інших країнах. Очікується, що Шарль Мішель під час свого візиту пригрозить введенням санкцій, якщо грузинська влада не виконає вимоги про звільнення політичних в'язнів і негайне повторне проведення виборів.
Переклад статті The Irish Times підготував Ярослав Супрун.
