Історичний візит Папи Франциска в Ірак

Коли Ірак зіткнувся з такими бідами, як захоплення однієї третини своєї території Ісламською державою в червні 2014 року, насильницьким вигнанням більше 120 000 християн з Мосула та провінції Ніневія, масовим вбивством і викраденням тисяч єзидів, Папа Франциск пообіцяв відвідати цю країну. Хоча Ірак як і раніше живе під загрозою збройних дій з боку шиїтських ополченців і сунітських джихадистів, а пандемія не здає обертів, рішучість понтифіка виконати своє слово заслуговує на повагу.

Через чотири роки після закінчення війни проти ІД, паломництво, яке Папа Франциск здійснив з 5 по 8 березня з Багдада в Мосул, проїздом через Наджаф, Ербіль і Каракош, є жестом солідарності та надії. Він адресований не тільки християнам Іраку, які постраждали від низки конфліктів, що почалася з американського вторгнення у 2003 році, але й всьому іракському населенню. Його заклик до політичних і релігійних лідерів країни про терпимість, плюралізм, повагу до громадянських прав та справедливості є цінним посланням для тих, хто в Іраку бореться за ці цінності, незважаючи ні на що.

Десятки тисяч демонстрантів у Багдаді та на шиїтському півдні країни, які місяцями, починаючи з жовтня 2019 року, кидають виклик репресіям сил безпеки й шиїтським ополченцям, не бажають нічого, крім можливості жити в мирі та безпеці в державі, де всі громадяни рівні. В державі, очищеній від політичного конфесіоналізму, корупції, загрози з боку збройних угруповань й іноземного втручання. Хоча їхні вимоги не були почуті, а протест все ще тліє, візит понтифіка до аятоли Алі аль-Сістані, шиїтського духовного лідера Іраку, в священному місті Наджаф є знаком поваги до людини, яка бореться за всі ці цінності.

Ця перша зустріч Папи Римського з високопоставленим шиїтським сановником також віддає належне прихильності аятоли Сістані справі захисту меншин, підтримки діалогу та мирного співіснування між громадами. Після приходу до влади президента Бархама Салеха і прем'єр-міністра Мустафи аль-Кадімі щодо громад, що постраждали в результаті війни проти ІД, і демонстрантів намітилися позитивні кроки. Так, 1 березня парламент підтримав виплату компенсацій єзидам, які залишилися живими після поневолення ІД, а також всім релігійним та етнічним меншинам, які стали жертвами джихадистських атак.

Проте в умовах, коли влада держави підривається збройними угрупованнями, вузькими партійними інтересами еліт та іноземним втручанням, однієї доброї волі недостатньо. Яким би сильним і символічним воно не було, послання Папи Франциска не може принести бажаних результатів без рішучої прихильності міжнародного співтовариства супроводжувати Ірак на шляху відновлення і національного примирення. Це означає допомогу в зміцненні верховенства права та демократії, починаючи з організації виборів до парламенту, намічених на жовтень.

Переклад статті Le Monde підготував Ярослав Супрун.