ОСТАННІ НОВИНИ




















14 липня, 2020






























Фото: european parliament
19:04 06.05.2020

Європейська мрія Макрона

Французький президент ще з часу свого обрання всіляко намагався переконати своїх європейських колег у необхідності реформи ЄС. Але навіть ті, хто розуміє важливість перетворень у Союзі, переслідують насамперед свої вузькі національні інтереси.

Вільям Дроздяк для видання Politico.

Коли я зустрівся з Емманюелем Макроном у вересні минулого року, молодий французький президент здався мені на межі відчаю. Він марно намагався переконати інших європейських лідерів об'єднатися навколо стратегічного бачення, яке забезпечило б Європі можливість захищати свої інтереси серед таких великих держав, як Росія, Китай і Сполучені Штати.

Він відчував невдоволення і розчарування через неможливість змусити інших європейських керівників усвідомити необхідність готуватися до наступної великої кризи, яка випробує Європу на міцність. "А що це дасть? Що це дасть?" – сказав він, імітуючи реакцію своїх колег-лідерів Європейського Союзу.

Вони тільки залишили позаду три болісних роки переговорів щодо Брекзиту. Європа була комфортно багатою, небезпека з боку ультраправих націоналістів, начебто, відступала, а будь-які безпосередні загрози з боку зовнішніх сил, здавалося, досить добре стримувалися. Життя було гарним. Навіщо так напружуватися з приводу екзистенційної європейської кризи, яка ще десь там за горизонтом?

Макрон поділився тоді своїм побоюванням, що таке самозаспокоєння незабаром може призвести до загибелі Європи як політичного проєкту. "Коли настане наступна велика криза, ми можемо бути не готові", – сказав він. – Імперії і країни вже зникали в минулому. Те ж саме може повторитися. Не встигнете озирнутися, як Європа може бути знищена". Зараз, на тлі пандемії, яка забрала десятки тисяч життів і призвела до зупинки економіки ЄС, передбачений Макроном момент істини для Європи настав з раптовою і шокуючою смертністю від Covid-19.

Епідемія коронавірусу вже спричинила величезну кількість людських жертв і вразила прославлені системи охорони здоров'я країн ЄС. Однак її більш тривалий вплив може стати причиною руйнування давньої мрії Європи про створення федерації процвітаючих демократій, що вірять у спільну долю і створюють нову епоху просвітництва в 21 столітті. Якщо країни не зможуть об'єднатися і виробити план боротьби з наслідками епідемії, європейський проєкт може не вижити.

Навіть після того як безпосередня криза охорони здоров'я вщухне, Європа буде роками відходити від виснажливих наслідків тривалого карантину, який фактично ввів її економіку в кому. Макрон благав своїх колег-лідерів ЄС використовувати кризу, що поглиблюється, як можливість прискорити рух до більш інтегрованої Європи, починаючи з переконливої демонстрації солідарності й щедрості між багатими та бідними державами. Але на даному етапі кризи бачення Макрона згуртованої політичної спільноти, яка захищає своїх 450 мільйонів європейських громадян, здається як ніколи далеким від істини.

Криза оголила та відновила старі лінії розломів, в тому числі глибокий розрив між Північчю і Півднем. Ці розбіжності були продемонстровані на недавньому віртуальному саміті, коли лідери ЄС не змогли дійти до єдиної думки з приводу фонду відновлення, щоб допомогти південним країнам ЄС впоратися з катастрофічними наслідками пандемії.

Італія та Іспанія за підтримки Франції зажадали створення величезного фонду в трильйон євро, гроші з якого направлялися б безпосередньо на підтримування їхніх економік на плаву. Фінансувати фонд повинні були б більшою мірою багаті північні держави, такі як Німеччина й Нідерланди. Рим і Мадрид наполягають на тому, що гроші повинні надходити у вигляді грантів, а не кредитів, які тільки посилили б їх і без того величезну заборгованість.

Схожий конфлікт десятирічної давності з приводу того, як багаті північні країни ЄС повинні прийти на допомогу своїм біднішим південним боржникам під час великої рецесії, мало не призвів до розпаду європейської єдиної валютної зони.

Зрештою, південні країни звільнилися від боргів, але шляхом жорсткої економії, що спричинило величезний економічний біль, який відчувається і понині. У випадку з Грецією образи спалахнули тільки тоді, коли її громадяни усвідомили, що велика частина грошей, виділених на відновлення її економіки, буде використана для порятунку німецьких і французьких банків, які давали їй кредити.

Крім чвар між Північчю і Півднем з приводу фонду відновлення, ЄС також стикається з потенційною кризою демократії. Угорщина та Польща поривають зі своїми союзниками по ЄС і швидко перетворюються в авторитарні режими в самому серці Центральної Європи. Вони відкидають демократичні принципи, такі як свобода преси й незалежність судової влади.

Обидві країни блокують каральні спроби своїх багатих союзників скоротити мільярдні субсидії для регіонів, спрямовані на підвищення їх рівня життя. Макрон безуспішно намагався вирішити ці конфлікти. Він кілька разів просив прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана дотримуватися демократичних норм, але у відповідь бачив тільки його задертий ніс, оскільки Орбан розуміє, що може розраховувати на те, що Польща накладе вето на будь-які спроби скоротити виплати ЄС.

Читайте також: Угорський переворот у часи коронавірусу

Французький президент також спробував виступити посередником між Північчю і Півднем, змусивши канцлерку Німеччини Ангелу Меркель і прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте зробити крок вперед, взявши на себе зобов'язання надати суттєву допомогу південним партнерам, які постраждали від пандемії.

Хоча Меркель відтоді дещо пом'якшила свою позицію, обидва лідери відкинули будь-який план, що передбачає надання прямих виплат (а не кредитів) для полегшення страждань їх південних союзників. Меркель і Рютте побоюються повстань платників податків у себе вдома, які можуть бути використані правими екстремістськими партіями. Адже ультраправі, посилаючись на "загрозу моралі", будуть стверджувати, що поділ боргів рівносильний нагородженню Греції, Іспанії та Італії за їх дурні дії, які стали причиною їх фінансових проблем.

Нездатність врегулювати ці розбіжності ризикує підігріти антиєвропейську реакцію, що вже наростає в Італії та Іспанії. Вона зіграє передусім на руку популістам-націоналістам, які запитають: що хорошого в ЄС, якщо його члени відмовляються проявляти співчуття та надавати економічну підтримку один одному в часи скрути?

Читайте також: Коронавірус став точкою неповернення для Європейського Союзу

Поки що Макрон все ще бореться за те, щоб довести, що Європа повинна стати інтегрованою політичною спільнотою, а не деградувати до рівня звичайної зони вільної торгівлі, якщо вона збирається пережити наслідки цієї кризи.

Останні 70 років ЄС прославився як один з найбільших прикладів успіху в забезпеченні миру й процвітання на більшій частині континенту. Ми станемо свідками історичної трагедії, якщо в той час, коли Францію очолює її найбільш проєвропейський лідер в новітній історії, мрія про єдину Європу зникне через вузькі егоїстичні інтереси її найбагатших країн.

Переклад статті підготував Ярослав Супрун.

Фейки, дезінформація і маніпуляції стали фактично синонімом соціальних мереж, особливо таких великих і впливових, як Facebook. У цьому сенсі перед багатьма суспільствами постає питання: як захистити користувачів від їхнього впливу, не підриваючи основи демократії.
12:39 15.07 2020
Звільнення Якова Смолія з посади голови правління Нацбанку через політичний тиск ставить під сумнів незалежність НБУ й співпрацю України з МВФ, а також стало черговим свідченням згортання реформ при президенті Зеленському.
17:18 14.07 2020
Переобрання Анджея Дуди розчищає керівній партії "Право і справедливість" шлях до просування спірних реформ, що лише посилить конфронтацію Варшави з Брюсселем. Про цей та інші наслідки перемоги Дуди читайте в статті.
21:13 13.07 2020
П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020