ОСТАННІ НОВИНИ















14 липня, 2020



































Фото: Спільний радянсько-німецький парад у Бересті під час розділу Польщі. 22.09.1939
10:41 11.05.2020

Фальсифікація історії - ще один елемент російської агресії

Спроби Росії переписати історію і відбілити радянське минуле несуть таку ж небезпеку для свободи Європи, як і гібридна агресія Кремля. Тільки єдність демократичних країн дозволить відбити московську пропаганду.

Держсекретар США Майк Помпео відзначив річницю Другої світової війни, оприлюднивши досить різку заяву, націлену, схоже, на багатьох із найважливіших міфів Росії, пов'язаних з конфліктом. Жорстко сформульоване повідомлення з нагоди сімдесят п'ятих роковин закінчення Другої світової війни було опубліковане держсекретарем США спільно з міністрами закордонних справ Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Словаччини – всіх країн, що перебували під контролем Кремля протягом десятиліть після закінчення війни. У заяві висловлюється критика післявоєнної радянської окупації Центральної та Східної Європи, а також звинувачується нинішній російський режим у спробах фальсифікації історії з метою відбілити роль Москви як на початку конфлікту, так і в післявоєнний період.

"Хоча травень 1945 року поклав кінець Другій світовій війні в Європі, це не принесло свободу всій Європі", – йдеться в повідомленні. – Центральна і східна її частина залишалися під владою комуністичних режимів протягом майже 50 років. Прибалтійські держави були незаконно окуповані й анексовані, а залізна завіса над іншими поневоленими країнами була нав'язана Радянським Союзом за допомогою військової сили, репресій та ідеологічного контролю. Протягом десятиліть багато європейців з центральної і східної частин континенту жертвували своїми життями, прагнучи до свободи, оскільки мільйони людей були позбавлені своїх прав і основних свобод, ставали жертвами тортур і насильницьких переміщень".

Ця прямолінійна характеристика подій є очевидним викликом для московської версії історії ХХ століття. Сучасна Росія прагне представити просування Червоної Армії в Центральну і Східну Європу в 1944-45 рр. як її звільнення від Гітлера, і люто реагує на будь-які наміри прирівняти післявоєнну радянську владу до нацистської окупації воєнного часу. Це спровокувало не одну перепалку між Москвою і колишніми радянськими сателітами регіону, оскільки нові незалежні країни прагнули позбутися пережитків комуністичної епохи й відновити власну історію.

Ці дебати, звичайно, не є чисто академічними. В останні тижні Росія з люттю відреагувала на рішення міської влади Праги прибрати пам'ятник генералу Червоної Армії Івану Конєву, який очолив радянське захоплення чеської столиці в 1945 році, а також зіграв важливу роль у придушенні Празької весни 1968 року. Цей інцидент викликав дипломатичний конфлікт між двома країнами і призвів до звинувачень у здійсненні Росією контрзаходів, включно з кібератаками і змовою з метою вбивства.

На кін поставлене сучасне бачення Москвою свого статусу на світовій арені. Російський президент Владімір Путін поставив перемогу СРСР у Другій світовій війні в центр своїх зусиль із відновлення російської національної гордості, яка постраждала від ганьби й приниження у зв'язку з розпадом Союзу. Він підніс цю війну на рівень державної релігії, створивши культ перемоги, який експлуатує гіркоту приголомшливих втрат СРСР і ключову роль країни у військовій поразці Гітлера, щоб реабілітувати всю радянську епоху й осмислити проблемне минуле Росії.

Такий підхід виявився напрочуд успішним всередині самої РФ. Традиційне свято День Перемоги 9 травня, яке завжди було головною подією в країні, за два десятиліття правління Путіна розширилося і стало, безумовно, найбільшим святом у календарі. Однак путінський культ Перемоги штовхнув Росію на конфлікт з багатьма її сусідами, які виступають проти вкрай вибіркового підходу Кремля до історії Другої світової війни.

Останнє протистояння спалахнуло в кінці 2019 роки після прийняття Європарламентом резолюції, в якій нацистсько-радянський пакт 1939 року засуджується як документ, що проклав дорогу до початку Другої світової війни. Кампанію опору цій резолюції очолив сам Путін, захищаючи дії Радянського Союзу та закликаючи до вшанування солдатів Червоної Армії. "Ці люди пожертвували своїм життям, щоб звільнити Європу від фашистів, а тепер вони зносять їм пам'ятники", – прокоментував він у грудні. У наступних виступах Путін і його кремлівські колеги намагалися звинуватити низку інших країн, зокрема Польщу, у співпраці з Гітлером і провокуванні війни.

Ще один напад праведного гніву в Росії трапився в січні 2020 року, коли президент України Володимир Зеленський додав свій голос до голосів тих, хто стверджує, що нацисти і совєти розділяють відповідальність за розв'язання війни. "Поляки першими відчули наслідки злочинної змови тоталітарних режимів. Це призвело до початку Другої світової війни", – сказав він під час візиту до Польщі, приуроченого до сімдесят п'ятих роковин звільнення табору смерті Освенцим.

Спільна заява США та колишніх країн соцтабору, зроблена минулого тижня, має чітку спрямованість проти недавніх спроб Росії применшити значення нацистсько-радянського договору й переписати історію, щоб уникнути відповідальності. "Майбутнє повинне ґрунтуватися на історичних фактах і справедливості для жертв тоталітарних режимів", – йдеться в повідомленні. Ми готові до діалогу з усіма, хто зацікавлений у дотриманні цих принципів. Маніпулювання історичними подіями, які призвели до Другої світової війни і поділу Європи після війни, являє собою сумну спробу фальсифікації історії".

Рішення про публікацію настільки докладного та критичного повідомлення напередодні очікуваного Росією свята Дня Перемоги не залишиться непоміченим у Кремлі. Вона була оприлюднена після набагато більш примирливої спільної заяви президентів Трампа і Путіна, зробленої 25 квітня, у річницю зустрічі американських і радянських військ на Ельбі в 1945 році. Звернення глав держав викликало критику за розмови про відкидання розбіжностей, зміцнення довіри та співпраці. У цій новій заяві США показали, що стоять на стороні своїх союзників в Центральній і Східній Європі, посилаючи Москві чіткий сигнал про те, що спроби Росії переписати минуле та відбілити радянську історію не припустимі.

Переклад статті Atlantic Council підготував Ярослав Супрун.

Фейки, дезінформація і маніпуляції стали фактично синонімом соціальних мереж, особливо таких великих і впливових, як Facebook. У цьому сенсі перед багатьма суспільствами постає питання: як захистити користувачів від їхнього впливу, не підриваючи основи демократії.
12:39 15.07 2020
Звільнення Якова Смолія з посади голови правління Нацбанку через політичний тиск ставить під сумнів незалежність НБУ й співпрацю України з МВФ, а також стало черговим свідченням згортання реформ при президенті Зеленському.
17:18 14.07 2020
Переобрання Анджея Дуди розчищає керівній партії "Право і справедливість" шлях до просування спірних реформ, що лише посилить конфронтацію Варшави з Брюсселем. Про цей та інші наслідки перемоги Дуди читайте в статті.
21:13 13.07 2020
П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020