ОСТАННІ НОВИНИ
































13 липня, 2020


















Фото: EU Delegation to BiH
17:36 15.05.2020

Між автократіями і пандемією: ЄС повинен переглянути своє ставлення до держав-членів

Поки найбільш уражені коронавірусом південні країни ЄС не можуть отримати фінансову допомогу від Союзу, мільярди євро як і раніше йдуть на підтримку авторитарних режимів у Польщі та Угорщині, які продовжують свій наступ на демократію.

Поки Європейський Союз намагається домовитися про спільні дії у відповідь на коронавірусну кризу, заклики до солідарності наштовхуються на небажання багатших північних держав прийти на допомогу своїм південним союзникам, які сильніше постраждали від пандемії. І водночас ці так звані північні скнари, до яких відносяться Німеччина й Нідерланди, здається, нормально ставляться до фінансування авторитарних, антидемократичних урядів Угорщини та Польщі.

Це лицемірство – яке прикривається гаслами про "загрозу моралі", коли мова йде про Південну Європу, але продовжує щедро субсидувати уряди, котрі нехтують демократичними цінностями, – посилає сигнали, які можуть підірвати європейську інтеграцію на ціле покоління. Якщо ЄС хоче вийти з цієї пандемії сильнішим і згуртованішим, його лідерам необхідно терміново змінити курс і проявити більшу солідарність з тими, хто особливо постраждав від COVID-19, і водночас протистояти автократам, яких вони раніше умиротворювали.

Першим кроком на шляху до оздоровлення ЄС має стати відмова від упереджень, які довгий час розпалювали конфлікти. Політика фіскальної солідарності в ЄС занадто довго протиставляла економних "північних святих" марнотратним "південним грішникам". На півночі існує популярний міф про те, що платники податків регіону тримають на своїх плечах жителів півдня, не даючи їм звалитися в боргову прірву. Хоча насправді так звані рятувальні заходи приносять величезний прибуток кредиторам.

Країни-кредитори, такі як Німеччина, заробили мільярди у вигляді процентних платежів за кредитами, наданими південноєвропейським країнам-боржникам під час кризи єврозони. Вони також отримали вигоду за рахунок того, що капітали інвесторів почали шукати тиху гавань, щоб перечекати кризу, тобто гроші прийшли до них же. Це призвело до різкого зниження вартості їх запозичень.

У цілому членство в єдиному ринку ЄС та єврозоні добре послужило інтересам країн-кредиторів. За межами єврозони такі країни, як Німеччина, зіткнулися б з різким підвищенням курсу своїх валют, а їх експортний сектор постраждав би. Замість цього євро допомогло зробити їх більш конкурентоспроможними на світовому ринку.

Більш того, уряди південних країн після кризи в єврозоні дійсно перейшли до фіскальної консолідації. За іронією долі, хоча і, можливо, повчально, заходи жорсткої економії, введені для того, щоб дотримуватися фіскальних правила ЄС, передбачали серйозні скорочення витрат на системи охорони здоров'я, що в якійсь мірі зробило їх непідготовленими до подолання пандемії.

Залишити такі країни, як Італія та Іспанія, наодинці з кризою – значить обтяжити їх непідйомним суверенним боргом, що ще більше підірве їх конкурентоспроможність. Хоча утримання державного боргу – це, по суті, те, що від них вимагають північні держави.

Читайте також: Європейська мрія Макрона

Коли мова заходить про захист демократичних цінностей у таких країнах, як Угорщина та Польща, подібний помилковий наратив також висувають наперед. Апологети нереагування на антидемократичні зусилля цих країн стверджують, що, хоча такі події і викликають сум, але втручання ЄС у внутрішню політику не є недоречним, і що в будь-якому випадку в Союзу немає необхідних інструментів для цього.

Ця логіка особливо небезпечна, з огляду на те, що деякі уряди в Європейській Раді, які стверджують, що ЄС не може втручатися для захисту демократії, є тими ж самими, які протягом багатьох років вимагали, щоб Брюссель нав'язав сувору економію країнам півдня.

Правда в тому, що Євросоюз має незаперечну зацікавленість у захисті демократії на національному рівні та потужні інструменти для цього. Зростання авторитаризму в Східній Європі загрожує ЄС більше, ніж будь-коли загрожували дефіцити балансу в країнах півдня, оскільки зневага авторитарних режимів Угорщини й Польщі до верховенства права підриває принципи, які утримують Союз разом.

Читайте також: Угорський переворот у часи коронавірусу

Ці країни не тільки можуть зсередини підірвати ЄС, але вони також підтримують інші ультраправі, авторитарні партії по всьому Євросоюзу (в тому числі і в Південній Європі) і надихають автократів в інших державах слідувати їх прикладу.

Брюссель має величезний фінансовий важіль впливу на уряди Будапешта і Варшави. Він просто вважає за краще не використовувати його. Польща незмінно є найбільшим нетто-бенефіціаром бюджету ЄС. Наприклад, у 2018 році вона отримала 12 млрд євро. Угорщина йде відразу після Польщі в цьому списку, отримавши в тому ж році 5 млрд євро, що становить понад 4% її ВВП.

Під час кризи в єврозоні держави, які потребували допомоги від Європейського стабілізаційного фонду, були змушені погодитися на пильний аудит з боку так званої "Трійки" (Європейська комісія, Європейський Центробанк і Міжнародний валютний фонд – ПН). Натомість Польща й Угорщина отримують гроші від ЄС без зайвих умов і з незначним моніторингом, що дозволяє автократичним лідерам використовувати їх для фінансування побудованих ними патерналістських систем.

Євросоюз має право тимчасово призупиняти фінансування країн, що порушують верховенство права. Але він не користується цим інструментом. Хоча угорські та польські громадяни і заслуговують на підтримку, кошти ЄС повинні сприяти розвитку демократії та громадянського суспільства, а не допомагати авторитарним режимам та осідати в кишенях їх поплічників.

Читайте також: Керівна партія Польщі продовжує підривати незалежність судів

У березні, поки режими в Польщі й Угорщині робили нові кроки на шляху до демонтажу верховенства права та демократії, ЄС оголосив про плани перенаправити невитрачені гроші зі структурних фондів на боротьбу з коронавірусом. У підсумку Варшава отримала допомогу в розмірі 7,4 млрд євро, Будапешт – 5,6 млрд, а Італія, яка набагато більше постраждала від COVID-19, отримала лише 2,3 млрд євро.

Настав час, щоб ЄС чітко визначив свої пріоритети. Союз, який нав'язує демократичним державам жорстку економію, одночасно субсидуючи автократії, ставить себе на шлях загибелі.

Переклад статті Politico підготував Ярослав Супрун.

Звільнення Якова Смолія з посади голови правління Нацбанку через політичний тиск ставить під сумнів незалежність НБУ й співпрацю України з МВФ, а також стало черговим свідченням згортання реформ при президенті Зеленському.
17:18 14.07 2020
Переобрання Анджея Дуди розчищає керівній партії "Право і справедливість" шлях до просування спірних реформ, що лише посилить конфронтацію Варшави з Брюсселем. Про цей та інші наслідки перемоги Дуди читайте в статті.
21:13 13.07 2020
П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020
Росіяни проголосували за масштабний пакет з більш ніж двохсот поправок до конституції, найважливіша з яких звільняє президента Владіміра Путіна від обмежень щодо термінів повноважень і потенційно дозволяє йому правити до 2036 року. Що означають ці зміни для майбутнього країни?
16:54 02.07 2020