ОСТАННІ НОВИНИ






























22 вересня, 2020




















Фото: middle-east-online.com
20:25 22.05.2020

Протести на тлі пандемії: що відбувається в Лівані?

Безпрецедентні фінансова й політична кризи спричинили в Лівані масові протести, однак некомпетентний уряд і коронавірусна пандемія можуть поховати надії демонстрантів на виконання їх вимог.

Чому тривають протести?

З моменту створення Лівану в 1943 році впливові й корумповані релігійні еліти монополізували політичну владу та непропорційно велику частку економічного пирога, використовуючи патерналістську систему управління для утримання своїх послідовників. Політична система держави (конфесіоналізм) розподіляє посади за релігійною ознакою (президентом країни повинен бути християнин-мароніт, прем'єр-міністром – мусульманин-суніт, спікером парламенту – мусульманин-шиїт, а в уряді повинні бути порівну представлені християни й мусульмани – ПН). Нездатність представників різних конфесій прийти до консенсусу підриває здатність влади реагувати на кризи.

Сьогодні ліванці страждають від багатьох бід: від того, що їх не чує уряд, від недостатньої прозорості у владі, обмежених економічних можливостей, корупції, непотизму та низької якості життя. Інфраструктура країни руйнується, і ліванці щодня стикаються з перебоями з електрикою і подачею води, купами сміття на вулицях і погіршенням стану навколишнього середовища. З жовтня 2019 року учасники протестів виходять на вулиці, щоб покласти провину за своє економічне становище на конфесіоналізм і вимагати повної зміни політичної системи та керівництва Лівану.

Мітинги припинилися після того, як в країні почалася пандемія COVID-19, проте важкі умови життя, погіршені карантинними обмеженнями, знову змусили людей вийти на вулиці в кінці квітня. Ліван страждає від, імовірно, найважчої фінансової кризи за всю історію країни. Утворився дефіцит іноземної валюти (долара), який, у свою чергу, призвів до того, що за останні шість місяців ліванський фунт втратив більше 50% своєї вартості на паралельних ринках. За цей час кілька банків, що знаходяться на межі краху, обмежили вивід ліванського фунта та повністю згорнули виплати в іноземній валюті, яку ліванці використовують для оплати різних зобов'язань, таких як іпотека й навчання.

Обмеження, пов'язані з коронавірусом, посилили системні економічні проблеми, довівши рівень безробіття до більш ніж 30% та зменшивши видатки й економічну активність. Багато гуманітарних організацій попередили про можливу нестачу продовольства в країні.

Яким чином новий уряд спробував задовольнити вимоги людей?

Після багатомісячних демонстрацій (але до погіршення ситуації через карантин) уряд пішов у відставку, і було сформовано новий на чолі з прем'єр-міністром Хасаном Діабі. Його склад визначили все ті ж релігійні групи, які багато років до цього формулювали політичний порядок Лівану. Вони навіть вирішили не прикриватися ширмою виборів. Суміш політекспертів і призначенців не змогла завоювати довіру громадськості й запобігти подальшому економічному занепаду.

Новий уряд мало що зробив для того, щоб взяти під контроль боргову та валютну кризи, перш ніж почалася пандемія. У березні він допустив дефолт по єврооблігаціях й сказав про свій намір оголосити про неплатоспроможність за більшою частиною боргів і наполягати на їх реструктуризації.

Крім того, Бейрут звернувся до міжнародного співтовариства, в тому числі до Міжнародного валютного фонду (МВФ), за надзвичайним фінансуванням і технічною допомогою. Міністр фінансів Газі Вазні оголосив, що країна потребує допомоги на суму від 25 до 30 млрд доларів США протягом наступних п'яти років. Ліванські лідери також приступили до обговорення плану реструктуризації економіки в цілому з метою диверсифікації її джерел доходів.

З поверненням демонстрантів на вулиці, незважаючи на карантин, стало очевидно, що громадськість мало вірить у здатність уряду впоратися з фінансовою кризою або реформувати державний апарат. Поки неясно, наскільки сильний тиск можуть справити на уряд звичайні ліванці та скільки ще вони зможуть стерпіти, поки влада намагається досягти консенсусу щодо болючих кроків, необхідних для того, щоб поставити економіку на більш міцну основу.

Чи може Ліван вирішити ці проблеми самостійно?

В урядовому проєкті плану порятунку Лівану визнається, що "важко уявити собі Ліван, який виходить з такої глибокої кризи без підтримки міжнародної спільноти". Бейруту не вистачає золотовалютних резервів для обслуговування свого великого боргу, й історично не вистачало сильного керівництва, здатного нав'язати жорстку економію та реформи, такі як офіційна девальвація місцевої валюти, підвищення податків або скорочення субсидій, а також реструктуризація роздутого державного сектору.

Крім того, з огляду на дефолт по боргах і традиційну корумпованість Лівану, західні держави та приватні кредитори з цілком зрозумілих причин, ймовірно, не захочуть інвестувати в цю країну. Арабські держави Перської затоки, які історично підтримували Бейрут, припинили надавати йому допомогу, тому що вони виступають проти регіональної діяльності "Хезболли", яка базується в Лівані. Це афілійована з Іраном шиїтська бойова організація, що також діє як політична партія в Лівані.

Повоєнне економічне досьє країни повчальне. Ліван підтримував непросту рівновагу між релігійними групами, які боролися в запеклій громадянській війні (1975-91 рр.). Дотримання цього балансу забезпечувалося за рахунок корупції, грошових переказів з-за кордону й подоби економічного зростання. Ці грошові надходження були платою за прив'язку фунта до долара, яка була спочатку введена в 1997 році для забезпечення валютної стабільності, поки уряд проводив економічні реформи. Але замість того, щоб продовжувати реформи, бейрутська влада "фінансувала штучно завищені зарплати протягом понад двадцяти років".

Єдиним виходом для Лівану в цій ситуації може стати зобов'язання провести реструктуризацію – незважаючи на той біль, який вона завдає суспільству й багатьом зацікавленим сторонам, особливо політикам, що відчувають надмірні тяготи, – як попередню умову для отримання зовнішнього фінансування, яке так необхідне для стабілізації економіки.

Однак існує певна невизначеність щодо того, чи зможуть ліванські лідери прийняти необхідні важкі рішення. "Хезболла", як повідомляється, виступає проти програм МВФ. До того ж, ще в березні на тлі посилення кризи Вазні, здавалося, сумнівався у тому, чи прийме Ліван стандартні умови МВФ для укладення угоди й чи може бути досягнутий політичний консенсус у країні.

Переклад статті CFR підготував Ярослав Супрун.

Серпневі вибухи в Бейруті стали останнім ударом для знесиленого Лівану, що змусило деяких експертів заговорити про нього, як про неспроможну державу.
18:30 22.09 2020
Підписання угоди про визнання між Об'єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном з одного боку та Ізраїлем - з іншого минулого вівторка в Білому домі є нічим більшим, ніж політичним трюком президента США в рамках його передвиборчої кампанії.
21:12 21.09 2020
Індія - друга за кількістю інфікованих країна в світі, де щодня реєструють близько 100 000 нових випадків зараження. Але незважаючи на це, націоналістичний уряд не поспішає вживати реальні заходи для стримування пандемії, натомість віддаючи перевагу розпалюванню релігійної ворожнечі в суспільстві.
22:23 18.09 2020
За кілька десятиліть офіс став другою домівкою для представників багатьох професій. Білі комірці встигли стати і соціальним класом, і своєрідною субкультурою. Але пандемія коронавірусу в один момент зруйнувала цей уклад, змусивши багатьох проміняти робочий стіл на домашнє крісло, а сірий костюм на піжаму в горошок. Так яким буде офіс прийдешнього часу?
15:46 17.09 2020
Наша найближча сусідка в Сонячній системі, Венера, традиційно не вважалася перспективним напрямком пошуку життя поза Землею. Але останнє відкриття астрономів може змінити це уявлення.
10:46 16.09 2020
Поки що господар Кремля демонструє прихильність до свого колеги-диктатора, але цілком можливо вже зараз готується до транзиту влади в Білорусі.
20:30 15.09 2020
17 вересня український футбольний клуб "Колос" напише нову главу своєї історії: він зустрінеться з грецьким "Арісом" в Салоніках у другому відбірковому раунді Ліги Європи.
20:40 14.09 2020
Попри багатотисячні протести й заклики народу піти у відставку, Олександр Лукашенко продовжує триматися за владу. Очевидно, однієї тільки волі суспільства недостатньо, щоб повалити досвідченого диктатора. Але що в цій ситуації може зробити Захід?
17:49 11.09 2020
Десь ми це вже чули. Черговий раунд переговорів про взаємини сторін після Брекзиту розпочався із заяви Лондона про те, що він готовий і може вийти з ЄС без угоди, буде процвітати без нього, що час закінчується, і що відповідальність за безвихідну ситуацію повністю лежить на впертому Брюсселеві.
21:30 10.09 2020
Отруєння лідера російської опозиції Олексія Навального, схоже, остаточно налаштувало більшість європейців проти Владіміра Путіна і виплеканого ним проєкту - російсько-німецького газопроводу "Північний потік-2".
17:05 09.09 2020