ОСТАННІ НОВИНИ


































13 липня, 2020
















Фото: middle-east-online.com
20:25 22.05.2020

Протести на тлі пандемії: що відбувається в Лівані?

Безпрецедентні фінансова й політична кризи спричинили в Лівані масові протести, однак некомпетентний уряд і коронавірусна пандемія можуть поховати надії демонстрантів на виконання їх вимог.

Чому тривають протести?

З моменту створення Лівану в 1943 році впливові й корумповані релігійні еліти монополізували політичну владу та непропорційно велику частку економічного пирога, використовуючи патерналістську систему управління для утримання своїх послідовників. Політична система держави (конфесіоналізм) розподіляє посади за релігійною ознакою (президентом країни повинен бути християнин-мароніт, прем'єр-міністром – мусульманин-суніт, спікером парламенту – мусульманин-шиїт, а в уряді повинні бути порівну представлені християни й мусульмани – ПН). Нездатність представників різних конфесій прийти до консенсусу підриває здатність влади реагувати на кризи.

Сьогодні ліванці страждають від багатьох бід: від того, що їх не чує уряд, від недостатньої прозорості у владі, обмежених економічних можливостей, корупції, непотизму та низької якості життя. Інфраструктура країни руйнується, і ліванці щодня стикаються з перебоями з електрикою і подачею води, купами сміття на вулицях і погіршенням стану навколишнього середовища. З жовтня 2019 року учасники протестів виходять на вулиці, щоб покласти провину за своє економічне становище на конфесіоналізм і вимагати повної зміни політичної системи та керівництва Лівану.

Мітинги припинилися після того, як в країні почалася пандемія COVID-19, проте важкі умови життя, погіршені карантинними обмеженнями, знову змусили людей вийти на вулиці в кінці квітня. Ліван страждає від, імовірно, найважчої фінансової кризи за всю історію країни. Утворився дефіцит іноземної валюти (долара), який, у свою чергу, призвів до того, що за останні шість місяців ліванський фунт втратив більше 50% своєї вартості на паралельних ринках. За цей час кілька банків, що знаходяться на межі краху, обмежили вивід ліванського фунта та повністю згорнули виплати в іноземній валюті, яку ліванці використовують для оплати різних зобов'язань, таких як іпотека й навчання.

Обмеження, пов'язані з коронавірусом, посилили системні економічні проблеми, довівши рівень безробіття до більш ніж 30% та зменшивши видатки й економічну активність. Багато гуманітарних організацій попередили про можливу нестачу продовольства в країні.

Яким чином новий уряд спробував задовольнити вимоги людей?

Після багатомісячних демонстрацій (але до погіршення ситуації через карантин) уряд пішов у відставку, і було сформовано новий на чолі з прем'єр-міністром Хасаном Діабі. Його склад визначили все ті ж релігійні групи, які багато років до цього формулювали політичний порядок Лівану. Вони навіть вирішили не прикриватися ширмою виборів. Суміш політекспертів і призначенців не змогла завоювати довіру громадськості й запобігти подальшому економічному занепаду.

Новий уряд мало що зробив для того, щоб взяти під контроль боргову та валютну кризи, перш ніж почалася пандемія. У березні він допустив дефолт по єврооблігаціях й сказав про свій намір оголосити про неплатоспроможність за більшою частиною боргів і наполягати на їх реструктуризації.

Крім того, Бейрут звернувся до міжнародного співтовариства, в тому числі до Міжнародного валютного фонду (МВФ), за надзвичайним фінансуванням і технічною допомогою. Міністр фінансів Газі Вазні оголосив, що країна потребує допомоги на суму від 25 до 30 млрд доларів США протягом наступних п'яти років. Ліванські лідери також приступили до обговорення плану реструктуризації економіки в цілому з метою диверсифікації її джерел доходів.

З поверненням демонстрантів на вулиці, незважаючи на карантин, стало очевидно, що громадськість мало вірить у здатність уряду впоратися з фінансовою кризою або реформувати державний апарат. Поки неясно, наскільки сильний тиск можуть справити на уряд звичайні ліванці та скільки ще вони зможуть стерпіти, поки влада намагається досягти консенсусу щодо болючих кроків, необхідних для того, щоб поставити економіку на більш міцну основу.

Чи може Ліван вирішити ці проблеми самостійно?

В урядовому проєкті плану порятунку Лівану визнається, що "важко уявити собі Ліван, який виходить з такої глибокої кризи без підтримки міжнародної спільноти". Бейруту не вистачає золотовалютних резервів для обслуговування свого великого боргу, й історично не вистачало сильного керівництва, здатного нав'язати жорстку економію та реформи, такі як офіційна девальвація місцевої валюти, підвищення податків або скорочення субсидій, а також реструктуризація роздутого державного сектору.

Крім того, з огляду на дефолт по боргах і традиційну корумпованість Лівану, західні держави та приватні кредитори з цілком зрозумілих причин, ймовірно, не захочуть інвестувати в цю країну. Арабські держави Перської затоки, які історично підтримували Бейрут, припинили надавати йому допомогу, тому що вони виступають проти регіональної діяльності "Хезболли", яка базується в Лівані. Це афілійована з Іраном шиїтська бойова організація, що також діє як політична партія в Лівані.

Повоєнне економічне досьє країни повчальне. Ліван підтримував непросту рівновагу між релігійними групами, які боролися в запеклій громадянській війні (1975-91 рр.). Дотримання цього балансу забезпечувалося за рахунок корупції, грошових переказів з-за кордону й подоби економічного зростання. Ці грошові надходження були платою за прив'язку фунта до долара, яка була спочатку введена в 1997 році для забезпечення валютної стабільності, поки уряд проводив економічні реформи. Але замість того, щоб продовжувати реформи, бейрутська влада "фінансувала штучно завищені зарплати протягом понад двадцяти років".

Єдиним виходом для Лівану в цій ситуації може стати зобов'язання провести реструктуризацію – незважаючи на той біль, який вона завдає суспільству й багатьом зацікавленим сторонам, особливо політикам, що відчувають надмірні тяготи, – як попередню умову для отримання зовнішнього фінансування, яке так необхідне для стабілізації економіки.

Однак існує певна невизначеність щодо того, чи зможуть ліванські лідери прийняти необхідні важкі рішення. "Хезболла", як повідомляється, виступає проти програм МВФ. До того ж, ще в березні на тлі посилення кризи Вазні, здавалося, сумнівався у тому, чи прийме Ліван стандартні умови МВФ для укладення угоди й чи може бути досягнутий політичний консенсус у країні.

Переклад статті CFR підготував Ярослав Супрун.

Звільнення Якова Смолія з посади голови правління Нацбанку через політичний тиск ставить під сумнів незалежність НБУ й співпрацю України з МВФ, а також стало черговим свідченням згортання реформ при президенті Зеленському.
17:18 14.07 2020
Переобрання Анджея Дуди розчищає керівній партії "Право і справедливість" шлях до просування спірних реформ, що лише посилить конфронтацію Варшави з Брюсселем. Про цей та інші наслідки перемоги Дуди читайте в статті.
21:13 13.07 2020
П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020
Росіяни проголосували за масштабний пакет з більш ніж двохсот поправок до конституції, найважливіша з яких звільняє президента Владіміра Путіна від обмежень щодо термінів повноважень і потенційно дозволяє йому правити до 2036 року. Що означають ці зміни для майбутнього країни?
16:54 02.07 2020