ОСТАННІ НОВИНИ











































11 липня, 2020







Фото: isaacbrocksociety.ca
12:09 04.06.2020

Американо-російські космічні перегони: від співпраці до конкуренції

Історична місія Crew Dragon відкрила нову сторінку в космічній програмі США. І хоча це великий крок для всього людства у справі освоєння позаземного простору, він може стати початком кінця американо-російського співробітництва в космосі.

Останні дев'ять років тільки Москва мала можливість доставляти астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС). Однак ця епоха російського панування завершилася в суботу, коли американська ракета Falcon 9 запустила астронавтів на борту корабля Crew Dragon у космос. Запуск, який повинен був відбутися кількома днями раніше, довелося перенести через несприятливі погодні умови.

З часу останнього польоту космічного корабля Space Shuttle в липні 2011 року, Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) не займалося створенням власних космічних апаратів. В принципі, цей підхід не змінився, оскільки космічний корабель Crew Dragon був розроблений компанією SpaceX, приватним підприємством, заснованим директором Tesla Ілона Маском. Компанія зберігає за собою право власності на космічний корабель.

Також читайте: Місія Crew Dragon: прорив для світу космонавтики

Аерокосмічний гігант Boeing також хоче запустити в космос свій корабель Starliner до кінця року. А в 2021 році планує здіснювати польоти вже з екіпажем. Цей прогрес не тільки знаменує повернення США в елітний клуб держав, здатних запускати людей в космос (на сьогодні в нього входять тільки Росія і Китай), а й дає можливість Америці, якщо їй вдасться створити ще два подібних апарати, перебрати лідерство в цих неофіційних перегонах. В такому разі Росії доведеться зіткнутися з новим конкурентом.

Надійні запуски – дорожча ціна

До недавнього часу Росія і США, однак, не розглядали один одного винятково як конкурентів у космосі. Після розпаду Радянського Союзу співробітництво двох країн у здійсненні пілотованих космічних польотів пережило бурхливий розвиток. Американські кораблі літали на російську космічну станцію "Мир", а в їх екіпажі входили російські космонавти.

На рубежі тисячоліть російські космічні апарати з американськими астронавтами на борту регулярно злітали з космодрому Байконур в Казахстані, щоб відправитися на МКС. Москва отримала монополію на космічні подорожі тільки після катастрофи спейс шаттла "Колумбія" у 2003 році, коли американський шаттл розбився за кілька хвилин до того, як він повинен був приземлитися у Флориді. Всі сім членів екіпажу загинули. У зв'язку з цим США призупинили свої космічні польоти на два роки.

Після цієї катастрофи Москва деякий час виступала в ролі космічного "таксі" для американських астронавтів. "Росія не могла відмовити їм, – говорить Ігор Марінін, академік Російської академії космонавтики. – Неможливо було б підтримувати МКС в робочому стані без американців ще й тому, що російський модуль не міг літати в космосі самостійно". За останні дев'ять років було здійснено близько 40 успішних запусків російських космічних апаратів "Союз" з американськими астронавтами на борту – у середньому чотири запуски на рік. Це вивело космічну індустрію РФ на максимум потужностей, сказав Марінін.

А втім, співробітництво НАСА з російським космічним агентством Роскосмос не завжди йшло гладко, як показав інцидент 2018 року. Під час стикуватися з МКС капсула "Союз" перенесла падіння тиску. Це сталося через виявлений отвір, який вдалося запечатати. Роскосмос тоді публічно припустив, що діра була актом саботажу, і наказав провести розслідування, в той час як російські ЗМІ поширювали чутки про те, що космічне агентство РФ вказувало пальцем на американських астронавтів як на джерело появи отвору. Ці звинувачення американці відкинули. Пізніше НАСА заявило, що підтримує розслідування Роскосмосу.

Ще один дуже рідкісний інцидент трапився в жовтні 2018 року, коли прискорювач ракети "Союз" вийшов з ладу відразу після зльоту. Спрацювала аварійна система, яка врятувала життя російського космонавта й американського астронавта, що знаходилися на борту. У Росії цей інцидент розглядався як доказ того, що технологія надійна, хоча й застаріла. "Система довела, що вона надійна", – сказав німецький астронавт Томас Рейтер, який свого часу подорожував на борту космічного корабля "Союз".

Капсула "Союз" може перевозити до трьох осіб, і з плином часу Роскосмос підняв ціну на польоти. За даними американських джерел, раніше вартість рейсу на МКС і назад становила 21 мільйон доларів. Пізніше Роскосмос зажадав 80 мільйонів доларів. Станом на сьогодні росіяни й американці погодили тільки ще один рейс. Він відбудеться восени 2020 року й обійдеться американській стороні в 90 мільйонів доларів

МКС: острів співпраці

Похолодання між Москвою і Вашингтоном, спричинене анексією Криму Росією в 2014 році, торкнулося всіх аспектів двосторонніх відносин, за винятком співпраці, пов'язаної з програмою МКС. Тільки один раз, навесні 2014 року, тодішній віцепрем'єр і нинішній глава Роскосмосу Дмітрій Рогозін попередив США, що транспортування астронавтів на Міжнародну космічну станцію може бути припинене.

Однак ця погроза залишилася в минулому. У недавній відеорозмові з екіпажем МКС Владімір Путін високо оцінив "ефективне партнерство" між Росією і США. "Є повна згода з американцями", – підтвердив Марінін, додавши, що це стосується тільки пілотованих космічних подорожей, а не комерційного або військового використання космічного простору.

Також читайте: Астрономи знайшли нову, схожу на Землю екзопланету

Зросла конкуренція, пов'язана з комерційними польотами. Наприклад, SpaceX чинить на Росію значний тиск у царині запуску супутників. Крім того, як Москва, так і Вашингтон розвивають військові технології для космосу. За винятком пілотованих польотів, російські космічні подорожі довгий час перебували в більш слабкому становищі, ніж американські. Монополія Москви дозволяла приховувати цей факт, вважає експерт з космічних польотів Андрій Іонін.

"Остання завіса, яка приховувала втрату мотивації та відсталі технології, зараз піднімається", – сказав Іонін. – Уряд зрозуміє, що імператор залишився без одягу". За оцінками експерта, Росія досить швидко відстане в цих перегонах, передусім у порівнянні зі SpaceX. Іонін також сподівається, що ця нова конкуренція змусить російський уряд скористатися наявними можливостями для реформування Роскосмосу.

Хто займе місце американців в "Союзах"?

Після успішного запуску Crew Dragon США, найімовірніше, скоротять свою співпрацю з Росією у сфері пілотованих космічних польотів. За словами Марініна, нові американські капсули дозволяють розмістити удвічі більше пасажирів, вони більш сучасні й комфортні, ніж їх російські аналоги, конструкція яких досі базується на технічних рішеннях 1960-х років. Водночас академік вважає, що в космічних кораблів "Союз" є одна перевага, яка може протриматися ще кілька років: їх надійність, що доведена десятиліттями.

Також читайте: А що було до Великого вибуху?

Експлуатація МКС гарантовано триватиме до 2024 року. До того часу НАСА буде все менше залежати від допомоги Росії у відправленні астронавтів у космос. Це, зі свого боку, відкриє можливості для космічних програм європейських країн і космічних туристів. Росія вже оголосила, що відновить відправку в космос приватних осіб у 2021 році. Марінін також розраховує, що додаткові потужності будуть спрямовані на створення нового космічного корабля "Орел", перший політ якого запланований на 2023 рік.

Крок назад у космічних дослідженнях?

В цілому ера тісної співпраці Москви й Вашингтона в галузі космічних досліджень, схоже, добігає кінця. США мають намір знову вирушити на Місяць – мета, яку ставить перед собою і Росія. Москва також планує побудувати власну космічну станцію на зміну МКС.

Іонін попередив, що найбільше досягнення програми МКС – безцінний досвід співпраці – може бути втрачено. Повернення до принципу кожен сам за себе – це крок назад, сказав він, – повторення космічної гонки 1960-х років.

Переклад статті Deutsche Welle підготував Ярослав Супрун.

П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020
Росіяни проголосували за масштабний пакет з більш ніж двохсот поправок до конституції, найважливіша з яких звільняє президента Владіміра Путіна від обмежень щодо термінів повноважень і потенційно дозволяє йому правити до 2036 року. Що означають ці зміни для майбутнього країни?
16:54 02.07 2020
Берлін виступає проти планів Вашингтона посилити санкції, щоб назавжди зупинити будівництво російського газопроводу Північний потік 2. Німці вважають, що американські санкцій порушують європейську безпеку та суверенітет. Але насправді все навпаки. Путінська труба швидше підірве, ніж зміцнить енергетичну незалежність Європи, зробивши її ще більш вразливою перед Росією.
19:43 01.07 2020
У другому турі зійдуться чинний глава держави Анджей Дуда, якого підтримує керівна консервативна партія "Право і справедливість", та мер Варшави Рафал Тшасковський, представник головної опозиційної партії, ліберальної "Громадянської платформи". Шанси в обох рівні, і боротьба буде запеклою.
10:21 30.06 2020