ОСТАННІ НОВИНИ
























14 липня, 2020


























Фото: vox
20:51 05.06.2020

Навіщо Трамп виходить з міжнародних організацій

З часу свого вступу на посаду нинішній президент США встиг вивести свою країну з Паризької угоди, ЮНЕСКО, Транстихоокеанського партнерства та багатьох інших міжнародних організацій і договорів. Ця "доктрина виходу" таїть в собі великі ризики для становища Штатів у світі.

Дональд Трамп знаходиться в Білому домі вже більше трьох років, але до цього часу так і не удостоївся власної зовнішньополітичної доктрини. Можливо, прийшов час нагородити його такою. І кращої назви для неї, ніж "Доктрина виходу", напевно, годі й шукати.

У Трампа є гасло – "Америка передусім". Фраза, якою він описує різні прояви своєї політики, але повноцінною доктриною її не назвеш. Ось у президента Трумена була своя доктрина, яка проголошувала, що Сполучені Штати готові надати допомогу країнам, яким загрожує комунізм в особі СРСР. Доктрина Картера заявила про рішучість США захищати Перську затоку. Доктрина Рейгана сигналізувала про намір Вашингтона надати допомогу "борцям за свободу" проти підтримуваних Радянським Союзом режимів. У всіх випадках і союзники, і вороги, поряд з Конгресом й американською громадськістю, були цільовою аудиторією цих концепцій зовнішньої політики.

Центральною ж темою президентства Трампа стало виведення США з багатосторонніх організацій та угод і їх самоусунення від міжнародних справ. Однак ізолюватися у світі, який стикається зі щораз більшою кількістю глобальних викликів, які можуть бути вирішені тільки колективними, а не індивідуальними діями, – безглуздо.

Одним з перших зовнішньополітичних рішень Трампа став вивід Сполучених Штатів з Транстихоокеанського партнерства (ТТП) – торговельного пакту, що складається з більш як десяти країн, на яких припадає близько 40% світової економіки. Головним інтересом Америки для участі в ТТП стало встановлення амбіційних правил торгівлі, яких Китай повинен був дотримуватися, щоб не опинитися за бортом світового ринку. Але рішення Трампа не приєднуватися до пакту, для становлення якого американці так багато зробили, призвело до зворотного результату. Воно послабило тиск на Китай з метою проведення реформ та, з іншого боку, розбило надії американських експортерів, що прагнуть продавати товари членам нового пакту.

Зовсім недавно адміністрація Трампа припинила фінансування і пригрозила вийти зі складу Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) – і це в умовах глобальної пандемії. Днями пізніше вона оголосила про вихід з Договору про відкрите небо – угоди між трьома десятками країн, що дозволяє здійснювати розвідувальні польоти над територією одна одної з метою збільшення транспарентності та зменшення шансів на неправильну оцінку безпекової ситуації.

Читайте також: Рішення Трампа зупинити фінансування ВООЗ – це удар для всього міжнародного співтовариства

І було безліч інших виходів, в тому числі жертвами політики Трампа стали Паризька кліматична угода, Ядерна угода з Іраном, Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД), ЮНЕСКО та Рада ООН з прав людини.

Цілком можливо, Трамп вважає, що вихід збільшує можливості США і дає їм важелі впливу на майбутніх переговорах. До того ж, йому явно подобаються політичні послання, які може донести той чи інший вихід. Яким би не був мотив таких дій, вони можуть дорого коштувати країні. Вихід з Паризької угоди, наприклад, відлякав багатьох союзників, які справедливо розглядають зміну клімату як екзистенційну проблему.

Серія наступних виходів з договорів внесла велику частку непередбачуваності й ненадійності в зовнішню політику США. Вихід іншого роду, в даному випадку відмова від військової підтримки курдів у Сирії, а тепер, можливо, й уряду в Афганістані, тільки зміцнює таке сприйняття. Друзів і союзників можливість нового непередбачуваного виходу Вашингтона може змусити засумніватися в рішенні віддати свою безпеку в американські руки.

Читайте також: Відкрите небо: ще один безпековий договір під загрозою

Не маючи США, на яких можна було б покластися, союзники стикаються з проблемним вибором: відступити перед могутнім сусідом, створити свій власний військовий потенціал або і те, й інше. Будь-який з варіантів йде врозріз з інтересами Штатів та може створити можливості для конкурентів, таких як Китай, щоб завоювати авторитет за їх рахунок. У випадку з Афганістаном повідомлялося про плани виведення військ, зважаючи не на стан справ у країні, а на американський політичний календар. Це створює небезпеку того, що Талібан знову опиниться в домінантному становищі в державі. Це те ж угрупування, яке несе відповідальність за теракти 11 вересня.

Ще гірше те, що виходи відбуваються в односторонньому порядку. Реакція була б зовсім іншою, якби Сполучені Штати, проконсультувавшись із союзниками та партнерами, звернулися до ВООЗ з пакетом реформ, давши зрозуміти, що, якщо вони не будуть прийняті, то всі країни профінансують нову організацію, здатну краще справлятися з глобальними викликами в галузі охорони здоров'я. У випадку з Іраном вихід з Ядерної угоди підірвав перспективи приєднання Франції, Великобританії та Німеччини до тактики, продовження дії найважливіших положень угоди в обмін на вибіркове скасування санкцій. Зараз США ізолювали себе більше, ніж Іран, в той час як Тегеран неухильно долає обмеження по збагаченню ядерних матеріалів, передбачені угодою.

Читайте також: Криза міжнародного співробітництва у часи пандемії

У принципі, вихід з міжнародної угоди може бути виправданий її недоліками. Таким було пояснення виходу з Іранської ядерної угоди, наприклад. Він також може бути виправданий звинуваченнями в тому, що одна або кілька сторін порушують угоду. Таким був аргумент на користь виходу з Договору про відкрите небо.

Але будь-яка угода, укладена на багатосторонньому рівні, апріорі не може бути досконалою. Питання полягає не в тому, чи є угода ідеальною, а в тому, чи є вона кращою, ніж та, яка могла б бути предметом переговорів, або ж кращою за її відсутність. Дотепер принаймні немає достатніх доказів того, що вихід з договору проклав шлях до чогось кращого; навпаки, як доктрина, він веде до ослаблення впливу, процвітання і безпеки США.

Переклад статті CFR підготував Ярослав Супрун.

Фейки, дезінформація і маніпуляції стали фактично синонімом соціальних мереж, особливо таких великих і впливових, як Facebook. У цьому сенсі перед багатьма суспільствами постає питання: як захистити користувачів від їхнього впливу, не підриваючи основи демократії.
12:39 15.07 2020
Звільнення Якова Смолія з посади голови правління Нацбанку через політичний тиск ставить під сумнів незалежність НБУ й співпрацю України з МВФ, а також стало черговим свідченням згортання реформ при президенті Зеленському.
17:18 14.07 2020
Переобрання Анджея Дуди розчищає керівній партії "Право і справедливість" шлях до просування спірних реформ, що лише посилить конфронтацію Варшави з Брюсселем. Про цей та інші наслідки перемоги Дуди читайте в статті.
21:13 13.07 2020
П'ятдесят років тому, коли Пол Маккартні оголосив про свій вихід із Beatles, ця новина зруйнувала надії мільйонів фанатів, породивши неправдиві чутки про возз'єднання, які не припинялися і в новому десятилітті.
22:17 10.07 2020
Європейці часто говорять про західні цінності, критикуючи автократичні країни. Але водночас час вони готові закривати очі на антидемократичні дії лідерів і підтримувати їх, якщо вони декларують свій проєвропейський шлях.
19:00 09.07 2020
30 червня закон про національну безпеку Гонконгу, що зазіхає на принцип "одна країна - дві системи", був уведений в дію. Що він означає для майбутнього особливого адміністративного району?
13:08 08.07 2020
Пандемія коронавірусу зірвала святкування перемоги Джо Байдена на праймеріз. Але зараз настає куди більш складний і відповідальний етап у президентських перегонах, адже демократ залишається сам на сам з Дональдом Трампом.
19:32 07.07 2020
Тиждень тому у Франції пройшли місцеві вибори, на яких президентська партія з тріском провалилася. Ця невдача, помножена на важкі наслідки коронакризи, підштовхнула Емманюеля Макрона до зміни уряду. Хто він, новий прем'єр, і чи допоможе він чинному президенту виграти битву за Єлисейський палац у 2022 році?
12:00 06.07 2020
Минула неділя пройшла у Франції під зеленим кольором, коли на місцевих виборах партія "Європа Екологія Зелені" перемогла в більшості великих міст. Для Макрона ж це голосування стало справжньою поразкою, що ставить під загрозу його надії на переобрання в 2022 році.
18:31 03.07 2020
Одній з найтрагічніших громадянських воєн на Близькому Сході скоро виповниться 10 років. І весь цей час на чолі країни залишається Башар аль-Асад. Але його панування над Сирією може закінчитися через опозицію з боку членів сім'ї, безпрецедентні протести й масштабні нові санкції США.
19:25 02.07 2020