ОСТАННІ НОВИНИ



































28 вересня, 2020















Фото: spectator.co.uk
23:48 10.06.2020

ЄС проти Британії: чим закінчиться фінальний акт Брекзит-епопеї

Хоча Лондон офіційно покинув ЄС на початку цього року, переговори про майбутнє двосторонніх відносин тривають. Поки що прогрес у цьому процесі мінімальний, і, якщо сторони не зможуть домовитися, жорсткий Брекзит таки стане реальністю.

Минулого вівторка відновився четвертий раунд офіційних пост-Брекзит переговорів. Вони повинні визначити, чи можна вийти з наявного глухого кута й укласти торговельну угоду до кінця перехідного періоду, що закінчується 31 грудня цього року. До середини червня ревізія на високому рівні в особі прем'єр-міністра Британії Бориса Джонсона й президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн оцінить, чи був досягнутий достатній прогрес для подальшого продовження переговорів.

Але поки очевидно, що його немає. У недавніх публічних заявах [головні переговірники] Мішель Барньє і Девід Фрост сказали, що "прогрес був дуже незначним". Як і в трагікомедії Семюеля Беккета "Кінець гри", відчуття безнадійності пронизує фінальну сцену п'єси. У виставі – як і в ситуації з Брекзитом – герої чекають звільнення, але нічого не відбувається. То до чого призведуть ці переговори? Звичайно, якщо мета полягає лише в тому, щоб скоріше їх завершити, то ні про яке досягнення угоди не може бути й мови. Тому можливі три сценарії, але вірогідний лиш один.

Читайте також: Довгий шлях із ЄС

Перший – це укладання комплексної угоди про вільну торгівлю; другий – зрив переговорів і перехід Великобританії на правила СОТ з 1 січня 2021 року; третій – переговори стають все більш нестабільними, і в процес втручаються лідери ЄС – Франція та Німеччина. З трьох варіантів найбільш вірогідним здається другий, але якщо тільки Макрон і Меркель не увійдуть у гру.

На що вони будуть тиснути? Зараз немає згоди щодо доступу країн ЄС до вилову риби у водах Британії і щодо вимог до Лондона забезпечити рівні умови для регулювання економічної діяльності, безпеки та управління. Ймовірно, як і під час прем'єрства Терези Мей, Макрон і Меркель будуть розігрувати партію хорошого й поганого поліцейських.

Канцлерка буде практичною, спокійною і нібито допомагатиме в досягненні компромісів. Президент натомість буде ідеологічним, владним і негнучким. Але з того часу, як франко-німецький тандем міг спокійно залякувати Мей, ситуація кардинально змінилася. Тепер британський уряд перебуває в набагато міцнішому становищі всередині країни, тоді як ЄС став помітно слабшим і більш розколотим, ніж це було після великого фінансового краху 2008 року. Цьому, звичайно, є кілька причин.

По-перше, на початку пандемії всьому світу було продемонстровано розкол в рядах Союзу, коли Франція та Німеччина заборонили експорт масок й апаратів штучної вентиляції легенів в Італію, яка так їх потребувала. Незважаючи на запізнілі вибачення голови Європейської комісії, ця рана залишилася відкритою.

По-друге, намагаючись домовитися про фінансову допомогу для подолання наслідків пандемії, держави-члени ЄС розділилися по лінії північ-південь. Франко-німецький план порятунку на суму 750 млрд євро у вигляді позик і взаємних боргів ще належить узгодити лідерам 27 країн, їх урядам і, що особливо важливо, їх парламентам. А це важке завдання.

Читайте також: Між автократіями і пандемією: ЄС повинен переглянути своє ставлення до держав-членів

Ворожість до цього плану з боку "економної четвірки" у складі Нідерландів, Австрії, Данії та Швеції – загальновідома. Але й інші союзники, на жаль для Єврокомісії, також солідарні з ними. Вони зрозуміли, що найбагатші держави-члени отримають з фонду значні виплати (Франції, наприклад, обіцяно 39 мільярдів євро) і що Європейська комісія буде повертати борг через податки Союзу і контроль за витратами країн-членів. Відсутність консенсусу всередині ЄС ускладнює завдання виступати єдиним фронтом у переговорах з Британією.

По-третє, рішення Федерального конституційного суду Німеччини від 5 травня підірвало два основні принципи Євросоюзу: примат європейського права над національним і примат Європейського суду. Тим самим він теоретично зміцнив суверенітет держав-членів. Інші національні суди можуть спробувати наслідувати приклад Німеччини, оскаржуючи законність непопулярних дій Брюсселя, що посіяло б подальші розбіжності всередині Союзу. Це також є насмішкою над наполегливою вимогою ЄС про верховенство юрисдикції Європейського суду над внутрішнім законодавством Британії, тим більше після реалізації Брекзиту.

Читайте також: Німецький суд підриває єдність ЄС

По-четверте, хоча солідарність ЄС взяла гору, коли було укладено угоду про вихід Британії і політична декларація, але зараз на заключних етапах торговельних переговорів в цій одностайності з'являються тріщини, в яких видно суперечливі національні інтереси країн-членів. Наприклад, держави Центральної та Східної Європи, виходячи з географії, оскаржують наполегливу вимога своїх західних колег за всяку ціну зберегти права на риболовлю у водах Британії. Це явний розділ по лінії схід-захід, на додачу до суперечностей півночі й півдня.

З часу відходу Мей шальки терезів у плані солідарності схилилися на бік Лондона. Можна очікувати, що особливо упереджені країни ЄС, такі як скандинавські та східноєвропейські, будуть виступати проти дій Єврокомісії та жорсткої лінії Макрона. Тепер Британія може, користуючись розбіжностями європейців, проявити свою безкомпромісність і скористатися принципом "розділяй і володарюй" – як чинила Європейська комісія у відношенні до суб'єктів Сполученого Королівства.

Правду кажучи, обидві сторони дуже далекі одна від одної, щоб очікувати укладання угоди. Правила Світової організації торгівлі з окремими точковими договорами в стилі "астралійської угоди" – це найбільш адекватний вихід. В іншому випадку, як і в ситуації з персонажем "Кінця гри" Кловом, який постійно клянеться, що йде, але не може покинути кімнату, Брекзит-спектакль стане частиною театру абсурду.

Переклад статті The Spectator підготував Ярослав Супрун.

Саміт Україна-ЄС, який відбудеться 6 жовтня в Брюсселі, ймовірно, пройде в холодних тонах через побоювання, що президент Зеленський більше не має наміру підтримувати євроатлантичний курс України.
22:59 29.09 2020
27 вересня видання New York Times опублікувало статтю, в якій, посилаючись на податкову декларацію американського президента, звинуватило його в податковому шахрайстві.
00:12 29.09 2020
25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Ось п'ять прогнозів, чого слід очікувати.
22:39 25.09 2020
Поспіх, з яким президент Трамп поривається призначити нового суддю Верховного суду на місце покійної Рут Гінзбург за шість тижнів до президентських виборів, не тільки порушує політичну етику, а й несе небезпеку для головного органу судової влади держави.
22:48 24.09 2020
Осінній політичний сезон-2020 почався для Президента України Володимира Зеленського з серії скандалів і негативних заголовків в ЗМІ, які відображають все більш похмурі перспективи політика, якого всього півтора роки тому вважали обличчям нової України.
22:44 23.09 2020
Серпневі вибухи в Бейруті стали останнім ударом для знесиленого Лівану, що змусило деяких експертів заговорити про нього, як про неспроможну державу.
18:30 22.09 2020
Підписання угоди про визнання між Об'єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном з одного боку та Ізраїлем - з іншого минулого вівторка в Білому домі є нічим більшим, ніж політичним трюком президента США в рамках його передвиборчої кампанії.
21:12 21.09 2020
Індія - друга за кількістю інфікованих країна в світі, де щодня реєструють близько 100 000 нових випадків зараження. Але незважаючи на це, націоналістичний уряд не поспішає вживати реальні заходи для стримування пандемії, натомість віддаючи перевагу розпалюванню релігійної ворожнечі в суспільстві.
22:23 18.09 2020
За кілька десятиліть офіс став другою домівкою для представників багатьох професій. Білі комірці встигли стати і соціальним класом, і своєрідною субкультурою. Але пандемія коронавірусу в один момент зруйнувала цей уклад, змусивши багатьох проміняти робочий стіл на домашнє крісло, а сірий костюм на піжаму в горошок. Так яким буде офіс прийдешнього часу?
15:46 17.09 2020
Наша найближча сусідка в Сонячній системі, Венера, традиційно не вважалася перспективним напрямком пошуку життя поза Землею. Але останнє відкриття астрономів може змінити це уявлення.
10:46 16.09 2020