ОСТАННІ НОВИНИ

09 серпня, 2020










































08 серпня, 2020








Фото: europa.eu
21:00 16.06.2020

Гордість чи економічне зростання: Британія повинна зробити свій вибір

Зараз Лондон стоїть перед вибором: відмовитися від торговельної угоди з ЄС, щоб принести економічне зростання в жертву національній гордості, або погодиться на правила Брюсселя і забезпечити майбутній прогрес. Пандемія та криза, що прийде їй на зміну, залишають Джонсону дуже мало час на роздуми.

Ніхто з тих, хто звертав увагу на риторику сторін довкола Брекзиту, не здивований тим, що переговори щодо торговельної угоди зазнають невдачі. Як і ніхто не очікує досягнення прогресу до кінця цього місяця, коли закінчується час для можливості продовження перехідного періоду.

Пенні Мордонт, генеральна казначей, цього тижня стала останньою міністеркою, яка повторила позицію уряду: ніякого запиту на продовження переговорів не буде, а якщо угоду не вдасться укласти, то так тому і бути. І ось знайома техніка пускання пихатих і порожніх погроз знову пішла в хід – як же це нагадує ситуацію напередодні кожного наступного продовження дедлайну Брекзиту.

У кожному попередньому випадку Британія включала задній хід, хоча минулої осені Борис Джонсон використовував необізнаність і втому консерваторів, щоб продати свою капітуляцію (щодо питання кордону в Ірландському морі) як перемогу. З усіх людей, на кого вплинула ця хитрість, найважливішим виявився сам прем'єр. Джонсон вважає, що його тактика балансування на межі війни змушує ЄС піти на поступки, і розраховує, що те ж саме станеться цієї осені.

Євросоюз дійсно хоче укласти угоду. Деякі натяки на компроміс можна прочитати між рядків в непохитних коментарях Мішеля Барньє з приводу переговорів. Перешкодою на його шляху є не незгода Брюсселя надати Джонсону той Брекзит, якого він вимагає, а неготовність прем'єра зайнятися деталями.

Читайте також: Довгий шлях з ЄС

Глибинна проблема Британії полягає в тому, що в неї немає стратегічної концепції пост-Брекзит відносин з ЄС, навіть якщо торговельну угоду буде укладено. Її економічний план полягає в тому, щоб просуватися на інші світові ринки і "галузі майбутнього", де нормативні стандарти будуть встановлені в Лондоні, а не в Брюсселі.

У цьому баченні ЄС відведено дві опції на вибір: підупасти і з заздрістю спостерігати за відновленим економічним зростанням Британії, або ж розвиватися якимось зручним способом, який передбачає купівлю британського експорту і не конкурування з британськими промисловими підприємствами. Цій фантазії, звичайно, судилося розсипатися під впливом економічних потрясінь, що підуть слідом за пандемією.

Брюссель не надто лякають погрози зриву переговорів, оскільки шкода від такого кроку буде значно сильніше відчуватися саме британцями. У цьому сенсі великі побоювання викликають довгострокові наслідки того, що Британія приносить власну економіку на вівтар національної гордості, а також те, які стимули породжують перекладання провини на іноземних сусідів і руйнування старих альянсів. Перспектива катастрофічного Брекзиту, який на десятиліття штовхне Британію на шлях держав-ізгоїв, обговорюється в Парижі та Берліні, навіть якщо у Вестмінстері мало хто хоче думати про те, що станеться наступного тижня.

Читайте також: ЄС проти Британії: чим закінчиться фінальний акт Брекзит-епопеї

Залишається лише кілька місяців, щоб підписати й ратифікувати угоду. У цьому процесі дуже багато змінних, щоб з упевненістю передбачити будь-який результат. Рецесія може змусити консерваторів вдатися до компромісу або ж навпаки спровокує їх розірвати старі торговельні зв'язки.

Листопадові президентські вибори в США змінять світовий баланс сил, незалежно від їх результату. Нинішня небезпека полягає в тому, що Британія прокладає свій шлях через цю невизначеність ледь зводячи кінці з кінцями, ганяючись за казкою про своє глобальне відродження, але ігноруючи при цьому незручну правду.

Європейці можуть бачити цей самообман, але їх важелі впливу обмежені. Зараз ще не пізно для Джонсона обрати більш реалістичну оцінку варіантів дій. Він повинен сформувати стратегічне бачення ситуації, але впевненості в його здатності це зробити дуже мало.

Переклад статті The Guardian підготував Ярослав Супрун.

Поки в Україні розслідування НАБУ проти Коломойського у справі про розкрадання грошей з ПриватБанку блокується в СБУ, американці вже впритул підібралися до одіозного українського олігарха та його фінансових махінацій.
17:36 07.08 2020
Потужний вибух прогримів у столиці Лівану Бейруті, спустошивши кілька кварталів міста й забравши більше сотні життів. Ця біда звалилася на плечі і без того змученої гіперінфляцією, дефолтом і політичною кризою країни.
12:47 06.08 2020
Оточення Володимира Зеленського, схоже, взяло на озброєння небезпечну ідею про те, що висока інфляція і девальвація валюти посприяють економічному росту. Їм варто переосмислити такий підхід, перш ніж він завдав серйозної шкоди економіці країни.
22:22 04.08 2020
Останніми роками Пекін посилив репресії проти уйгурів - тюркського мусульманського народу, що живе на території Китаю в західному районі Сіньцзян. І поки міжнародне співтовариство закривало на це очі, китайський уряд перетворило район у надтехнологічний концтабір.
22:21 03.08 2020
Сьогодні низка країн ударними темпами працює над створенням власних вакцин від COVID-19. Поки що найближче до успіху підібралися Британія і Китай, де перші випробування дали обнадійливий результат.
18:27 31.07 2020
Час від часу турки заявляють про прихильність своєму європейському вектору розвитку й вступу в Євросоюз. І це попри те, що переговори з Брюсселем були припинені ще чотири роки тому, а Ердоган раз у раз йде на конфронтацію із західними країнами.
13:00 30.07 2020
До листопадових виборів президента США залишилося 100 днів. Передвиборча боротьба тільки набирає обертів, але вже зараз, згідно з опитуваннями, Байден істотно випереджає Трампа. Чи зможе чинний президент повернути собі лідерство?
12:42 29.07 2020
Ботоферми, хакерські атаки, кампанії з дезінформації, втручання в демократичні процеси в західних країнах, розпалювання внутрішніх конфліктів і розбіжностей. Так сьогодні діє путінська Росія для досягнення своєї головної мети - змусити західні країни зруйнувати самих себе зсередини.
16:12 28.07 2020
Кожен новий напад на активістів в Україні тягне за собою погані наслідки: це і почуття безкарності для корупціонерів, і занепокоєння міжнародних партнерів, і відлякування інвесторів разом з їхніми грошима. А небажання влади розслідувати подібні атаки ставить питання про її прихильність реформам і захисту громадянського суспільства.
11:47 27.07 2020
З 1991 року Україну розглядають як державу з величезним потенціалом, але дотепер вона залишається однією із найбідніших країн Європи. Чи може президент Зеленський забезпечити належне управління, необхідне Україні для успіху?
17:34 24.07 2020