ОСТАННІ НОВИНИ























10 серпня, 2020



























Фото: president.gov.ua
17:34 24.07.2020

Що не так із держуправлінням Зеленського і як це змінити?

З 1991 року Україну розглядають як державу з величезним потенціалом, але дотепер вона залишається однією із найбідніших країн Європи. Чи може президент Зеленський забезпечити належне управління, необхідне Україні для успіху?

Українці постійно скаржаться на те, що влада не функціонує належним чином. Однак претензії за час незалежності висувалися різні. 1991-94 роки були найгіршими. Це був період хаосу в уряді, де компетентністю і не пахло. Справи стабілізувалися при президенті Леоніді Кучмі, і був встановлений певний порядок. Кучма займався зовнішніми й безпековими справами, визначаючи внутрішню та економічну політику, але за економіку в повній мірі відповідав Кабінет Міністрів.

У роки другого президента люди обурювалися, що його Адміністрація і Кабінет Міністрів стали занадто великими та дублювали функції одна одного. Процедури залишалися повільними і явно радянськими за своїм характером, але баланс і порядок переважали. Такий підхід, здавалося б, спрацював. З 2000 по 2007 рік Україна переживала восьмирічний період високого економічного зростання – єдиний економічно успішний період в пострадянській історії країни.

Після Помаранчевої революції 2004 року на тлі загального оптимізму Віктор Ющенко змінив на президентській посаді Кучму. На жаль, наступні п'ять років запам'яталися адміністративним хаосом, міжусобицями в уряді та нечисленними реальними реформами. Після перемоги на виборах 2010 року президент Віктор Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров взяли державний апарат в кулак, за рахунок чого рішення приймалися і виконувалися швидко та ефективно. Однак режим Януковича служив інтересам невеликої панівної еліти, мало піклуючись про багатство й благополуччя нації.

Коли четвертий президент на початку 2014 року в останні дні Революції Гідності покинув Україну, він залишив державу в жахливому стані й практично беззахисною перед російською агресією. Новому президенту Петру Порошенку і двом його прем'єр-міністрам Арсенію Яценюку і Володимиру Гройсману вдалося відновити інститути, хоча вони й не привели країну до високого росту. Проте варто зупинитися на тому, що вони зробили правильно.

В першу чергу, вони дали дорогу професіоналам. Порошенко і Яценюк використовували хедхантерів для формування в грудні 2014 року кабінету, який відрізнявся високим професійним та етичним рівнем його міністрів. На жаль, після шістнадцяти місяців головні реформатори були відправлені у відставку, але ними була встановлена нова планка. З тих пір український уряд призначив велику кількість вищих посадових осіб на основі прозорого конкурсу.

По-друге, кабінети і Яценюка, і Гройсмана функціонували добре. Стратегії розроблялися міністерствами, як і повинно було бути, та обговорювалася Кабінетом Міністрів в розумному порядку. За великим рахунком, Адміністрація Президента залишалася поза процесом розробки економічної політики. Одна з проблем, однак, полягала в тому, що прем'єр-міністр, як правило, хотів затягнути прийняття рішень з тієї чи іншої політичної причини.

По-третє, були створені незалежні державні органи. Це відбувалося під сильним зовнішнім тиском з боку міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу Міжнародного валютного фонду. Основна увага була приділена створенню незалежного Національного банку, який почав формуватися вже в 2014 році. Ще одним важливим раннім досягненням стало створення незалежного Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

З 2016 року на конкурсній основі були створені незалежні наглядові ради для десятків великих державних компаній. Витрачаючи на професіоналів кілька мільйонів доларів на рік, Україна заощадила мільярди доларів, усунувши збитки, які раніше створювали корумповані та неефективні державні компанії.

Потихеньку була проведена масштабна децентралізація влади. Це значно розширило можливості місцевих органів влади вирішувати власні питання. На жаль, паралельні спроби створити автономну судову систему значною мірою провалилися. Тим часом високопоставлені чиновники та керівники державних підприємств стали отримувати конкурентоспроможну заробітну плату.

До таких змін топ-службовці, як правило, отримували офіційний дохід у кілька сотень доларів на місяць, що спонукало їх брати участь у корупційних схемах або неофіційно отримувати величезні суми грошей від бізнесу. Підвищення зарплат до ринкового рівня стало суттєвим кроком на шляху до викорінення культури корупції в державних органах.

Сьогодні ж більшість із цих досягнень розвалюється. З моменту вступу на посаду в травні 2019 року президент Володимир Зеленський, схоже, взяв на озброєння неправильне уявлення про те, що він повинен вирішувати все сам. Він вважає, що повинен призначати всіх особисто й обирати тільки тих, кого знає. У будь-якому випадку нічого не відбувається до тих пір, поки президент не ухвалить реального рішення. А потім він повинен провести його й через парламент, депутати якого слухають не тільки його, а й олігархів, таких як Ігор Коломойський.

Читайте також: Неоднозначний рік президента Зеленського

Таким способом управляти великою країною не можна. Після тридцяти років втрачених можливостей сьогоднішня Україна відчайдушно потребує хорошого управління, щоб використати свій значний нереалізований потенціал. Для цього президент насамперед повинен наділити повноваженнями Кабінет Міністрів і дозволити йому взяти на себе відповідальність за економічну політику. Замість того, щоб прагнути до мікрокерування кожним аспектом діяльності уряду, Зеленський повинен зосередитися на своїх конституційних обов'язках, а саме на зовнішній і безпековій політиці, верховенстві права та внутрішній політиці.

Кастовий відбір посадових осіб з невеликого президентського кола особистих друзів і колег також повинен бути припинений і замінений звичайними конкурсними процедурами відбору, заснованими на компетентності та етиці. Вкрай важливо, щоб глава держави перестав підривати незалежні інститути, такі як Національний банк. Навпаки, він повинен підвищити їхній статус і прозорість.

Читайте також: Криза навколо НБУ може коштувати Україні дорожче, ніж пандемія

Українська держава також має визнати необхідність добре платити своїм топ-службовцям, якщо вона хоче мати професійних, компетентних і чесних чиновників. Альтернатива гідній зарплаті нам всім відома. Україна буде тупцювати на місці або з некомпетентними, або з корумпованими чиновниками, як це було протягом більшої частини її незалежності.

Ці кроки дозволять президенту Зеленському, спираючись на успіхи своїх попередників, вчитися на їхніх численних помилках. Це також наблизило б Україну до ефективного управління, яке залишалося таким недосяжним благом протягом усієї незалежності. Відмінною рисою хорошого президента є не те, що він сам все вирішує, а те, що він спрямовує країну на правильний шлях і закладає інституційний фундамент для успішного майбутнього.

Переклад статті Atlantic Council підготував Ярослав Супрун.

Офіційно вибори 2020 року відбулися, але багато хто не зміг проголосувати, тому що виборчі дільниці не були готові прийняти всіх. Замість цього незалежні служби опитувань були готові провести екзитпол, але їм не дозволили це зробити. Згідно з екзитполами продержавної Молодіжної лабораторії, за Лукашенка проголосувало 79,7%. За Світлану Тихановську 6,8%.
12:48 10.08 2020
Після закриття виборчих дільниць білоруси масово вийшли на вулиці. ОМОН у відповідь застосував силу проти учасників протесту.
10:18 10.08 2020
Поки в Україні розслідування НАБУ проти Коломойського у справі про розкрадання грошей з ПриватБанку блокується в СБУ, американці вже впритул підібралися до одіозного українського олігарха та його фінансових махінацій.
17:36 07.08 2020
Потужний вибух прогримів у столиці Лівану Бейруті, спустошивши кілька кварталів міста й забравши більше сотні життів. Ця біда звалилася на плечі і без того змученої гіперінфляцією, дефолтом і політичною кризою країни.
12:47 06.08 2020
Оточення Володимира Зеленського, схоже, взяло на озброєння небезпечну ідею про те, що висока інфляція і девальвація валюти посприяють економічному росту. Їм варто переосмислити такий підхід, перш ніж він завдав серйозної шкоди економіці країни.
22:22 04.08 2020
Останніми роками Пекін посилив репресії проти уйгурів - тюркського мусульманського народу, що живе на території Китаю в західному районі Сіньцзян. І поки міжнародне співтовариство закривало на це очі, китайський уряд перетворило район у надтехнологічний концтабір.
22:21 03.08 2020
Сьогодні низка країн ударними темпами працює над створенням власних вакцин від COVID-19. Поки що найближче до успіху підібралися Британія і Китай, де перші випробування дали обнадійливий результат.
18:27 31.07 2020
Час від часу турки заявляють про прихильність своєму європейському вектору розвитку й вступу в Євросоюз. І це попри те, що переговори з Брюсселем були припинені ще чотири роки тому, а Ердоган раз у раз йде на конфронтацію із західними країнами.
13:00 30.07 2020
До листопадових виборів президента США залишилося 100 днів. Передвиборча боротьба тільки набирає обертів, але вже зараз, згідно з опитуваннями, Байден істотно випереджає Трампа. Чи зможе чинний президент повернути собі лідерство?
12:42 29.07 2020
Ботоферми, хакерські атаки, кампанії з дезінформації, втручання в демократичні процеси в західних країнах, розпалювання внутрішніх конфліктів і розбіжностей. Так сьогодні діє путінська Росія для досягнення своєї головної мети - змусити західні країни зруйнувати самих себе зсередини.
16:12 28.07 2020