ОСТАННІ НОВИНИ





































26 вересня, 2020













Фото: president.gov.ua
22:22 04.08.2020

Економіка по-зеленськи: чи допоможе Україні інфляція гривні?

Оточення Володимира Зеленського, схоже, взяло на озброєння небезпечну ідею про те, що висока інфляція і девальвація валюти посприяють економічному росту. Їм варто переосмислити такий підхід, перш ніж він завдав серйозної шкоди економіці країни.

У 1970-х роках багато західних держав було зачаровано такою ж спрощеною формою кейнсіанської економічної моделі. Чим більше грошей вливати в економіку, тим краще, вважали вони, а чим їх підкріплювати – було вже вторинним питанням. Центральні банки були підпорядковані урядам. Згідно з тодішньою загальноприйнятою мудрістю, в разі зростання безробіття країна повинна була забезпечити більш високу інфляцію, що дозволило б знизити незайнятість і сприяло б зростанню.

Звичайно, така схема не спрацювала.

До кінця 1970-х років європейські держави та США зіткнулися з річною інфляцією в близько 20%, наряду з високим рівнем безробіття і низьким економічним зростанням. Цей період стагфляції зрештою закінчився. У 1979 році Пауль Фолькер став главою Федеральної резервної системи США й почав знижувати інфляцію високими процентними ставками.

Протягом наступних двох десятиліть країни західного світу проводили аналогічну грошово-кредитну політику. Основним принципом була незалежність центрального банку. Метою центробанку була підтримка інфляції на низькому рівні та її прогнозування за допомогою монетарної політики. Урядам більше не дозволялося отримувати від своїх центральних банків фінансові кошти для боротьби з інфляцією.

Ще один принцип полягав у тому, щоб підтримувати плаваючий валютний курс на ринку. Центральний банк здійснював інфляційне регулювання, коригуючи процентну ставку для підтримки інфляції на низькому рівні. А обмінний курс самостійно "підтягувався" під ці параметри. Інфляційні очікування стабілізувалися, як і обмінний курс. Протягом останніх трьох десятиліть всі відповідальні політики в розвинених країнах прагнули до того, щоб річна інфляція становила близько 2%, що в основному і відбувалося.

Сьогодні мало хто на Заході ставить під сумнів логіку цих економічних принципів. Після світової фінансової кризи 2008-9 років найбільш розвинені економіки зазнали дефляційного тиску, тому центральні банки намагалися підвищити інфляцію шляхом кількісного пом'якшення. Україна навпаки постраждала від високої інфляції в результаті фінансової кризи, створеної грабунком Віктора Януковича.

У період з 2014 по 2019 рік президенту Порошенку й двом кабінетам вдалося за допомогою міжнародних фінансових інститутів вибудувати адекватну фінансову систему. Україна створила незалежний і високопрофесійний Національний банк, який подолав інфляцію. Він також усунув шахраїв-власників банків від можливості отримання великих кредитів у НБУ, які раніше вони просто розкрадали й ніколи не виплачували.

Озираючись назад, можна стверджувати, що восени 2019 року Нацбанк недооцінив, наскільки швидко він зможе перемогти інфляцію. Через те що він не знижував процентну ставку досить швидко, гривня занадто сильно зміцнилася. Як наслідок, постраждав український експорт, який в останні три місяці 2019 року недоотримав прибуток. У ширшому контексті хаотичної української економіки це була відносно невелика помилка. На жаль, нинішня генерація українських політиків, схоже, дуже гостро сприймає цю ситуацію, попри те, що вона вже позаду.

З незрозумілих причин ці політики перейшли до уявлення, що дискредитувало себе ще в 1970-х роках, про те, що інфляція може стимулювати економічне зростання. Безумовно, відновити інфляцію досить легко. Все, що потрібно зробити, це збільшити державні витрати й фінансувати їх грошовою емісією. Однак висока інфляція і знецінення не зможуть забезпечити економічний розвиток. Навпаки це відлякає як вітчизняних, так й іноземних інвесторів. Зрештою, український народ знову буде змушений платити високу ціну, коли прийде час знижувати інфляцію.

Тривога з приводу майбутнього економіки України виходить за рамки монетарної політики уряду. Після недавньої відставки глави НБУ Якова Смолія через політичний тиск, багато спостерігачів також задаються питанням, чи зможе Київ отримати наступні транші від Міжнародного валютного фонду. Водночас невизначеність щодо прогнозів обмінного курсу обмежує можливості країни залучити іноземні інвестиції.

Читайте також: Криза навколо НБУ може коштувати Україні дорожче, ніж пандемія

Попри запевнення уряду у зворотному, схоже, що адміністрація Зеленського відмовилася від ідеї незалежного Національного банку, що є ключовою умовою подальшої співпраці з МВФ. Лише в червні 2020 року Україна підписала нову угоду з фондом, в якій наголошувалося на необхідності поважати незалежність НБУ. Сьогодні уряд вже розглядає можливість великих монетарних емісій для стимулювання інфляції й девальвації гривні, що йде врозріз із зобов'язаннями щодо забезпечення фінансової стабільності.

Нинішня ситуація нагадує кінець 2010 року, коли тодішній президент Віктор Янукович дав зрозуміти, що проігнорує будь-які подальші рекомендації МВФ. Як наслідок, Україна більше не отримувала фінансування від фонду до тих пір, поки Янукович не втік у 2014 році. Коли МВФ відмовляється від співпраці, інші міжнародні кредитори також припиняють фінансування, і стає важко продавати єврооблігації. У 2012-2013 роках міжнародні фінансові ринки були закриті для України.

З огляду на, що президент Зеленський публічно закликав до зниження процентних ставок і девальвації гривні на 11%, природно, що зараз українська валюта переживає період прискореної девальвації. Тільки дурень у такій ситуації купив би внутрішні українські облігації, а іноземні інвестори в країнах з економікою, що розвивається, як правило, дуже обережні. Рішення НБУ зберегти відносно високу відсоткову ставку в 6% минулого тижня справило заспокійливий вплив на ринок. Утім, в липні гривня впала стосовно долара США більш ніж на 4%.

Читайте також: Що не так із держуправлінням Зеленського і як це змінити?

Дефолт України залишається малоймовірним. З урахуванням того, що золотовалютні резерви країни збільшилися до 28,5 мільярдів доларів США, Київ може і далі здійснювати виплати за міжнародними боргами. Поліпшення умов торгівлі також має дозволити державі отримати позитивний платіжний баланс. Однак на тлі слабкої економічної політики, це змусить Україну скоротити імпорт, що призведе до падіння вартості гривні та зниження рівня життя громадян.

З березня 2020 року український уряд неухильно відмовляється від інститутів та ідей, що відповідали за макроекономічну стабільність країни в останні роки. Водночас команда Зеленського взялася реалізовувати небезпечні цілі щодо збільшення інфляції та ослаблення валюти. Такі кроки неодмінно будуть стримувати як внутрішні, так й іноземні інвестиції й перешкоджати економічному зростанню. Немає ніяких підстав очікувати значного поліпшення економічних перспектив країни до тих пір, поки Україна не повернеться до політики макроекономічної стабільності.

Переклад статті Atlantic Council підготував Ярослав Супрун.

25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Ось п'ять прогнозів, чого слід очікувати.
22:39 25.09 2020
Поспіх, з яким президент Трамп поривається призначити нового суддю Верховного суду на місце покійної Рут Гінзбург за шість тижнів до президентських виборів, не тільки порушує політичну етику, а й несе небезпеку для головного органу судової влади держави.
22:48 24.09 2020
Осінній політичний сезон-2020 почався для Президента України Володимира Зеленського з серії скандалів і негативних заголовків в ЗМІ, які відображають все більш похмурі перспективи політика, якого всього півтора роки тому вважали обличчям нової України.
22:44 23.09 2020
Серпневі вибухи в Бейруті стали останнім ударом для знесиленого Лівану, що змусило деяких експертів заговорити про нього, як про неспроможну державу.
18:30 22.09 2020
Підписання угоди про визнання між Об'єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном з одного боку та Ізраїлем - з іншого минулого вівторка в Білому домі є нічим більшим, ніж політичним трюком президента США в рамках його передвиборчої кампанії.
21:12 21.09 2020
Індія - друга за кількістю інфікованих країна в світі, де щодня реєструють близько 100 000 нових випадків зараження. Але незважаючи на це, націоналістичний уряд не поспішає вживати реальні заходи для стримування пандемії, натомість віддаючи перевагу розпалюванню релігійної ворожнечі в суспільстві.
22:23 18.09 2020
За кілька десятиліть офіс став другою домівкою для представників багатьох професій. Білі комірці встигли стати і соціальним класом, і своєрідною субкультурою. Але пандемія коронавірусу в один момент зруйнувала цей уклад, змусивши багатьох проміняти робочий стіл на домашнє крісло, а сірий костюм на піжаму в горошок. Так яким буде офіс прийдешнього часу?
15:46 17.09 2020
Наша найближча сусідка в Сонячній системі, Венера, традиційно не вважалася перспективним напрямком пошуку життя поза Землею. Але останнє відкриття астрономів може змінити це уявлення.
10:46 16.09 2020
Поки що господар Кремля демонструє прихильність до свого колеги-диктатора, але цілком можливо вже зараз готується до транзиту влади в Білорусі.
20:30 15.09 2020
17 вересня український футбольний клуб "Колос" напише нову главу своєї історії: він зустрінеться з грецьким "Арісом" в Салоніках у другому відбірковому раунді Ліги Європи.
20:40 14.09 2020