Як це було в Мінську, розповідає кореспондент DW Олександра БОГУСЛАВСЬКА.
У тому, що протести в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, будуть розганяти, ніхто й не сумнівався. Чинний президент Олександр Лукашенко останні місяці тільки й робив, що постійно говорив про кольорові революції й майдани, які в країні не допустить. Але те, що ніч після голосування пройде настільки жорстко, здається, не очікував ніхто.
Річ у тому, що таких протестів у Білорусі ще ніколи не було. У Мінську в різних частинах міста на вулиці вийшли десятки тисяч людей, проти яких влада застосовувала світлошумові гранати, гумові кулі, водомети, петарди та спеціальну техніку. Не обійшлося без поранень і затримань – сирени швидкої допомоги й автозаків було чути майже до самого ранку.
Стихійно і децентралізовано
Заклики вийти на вулиці та протестувати проти результатів виборів (на момент початку акції даних від ЦВК ще не було, але оголосили цифри офіційного екзитполу, за яким Лукашенко набрав майже 80%) надійшли не від кандидатів у президенти, а від блогерів в
У Мінську люди стали збиратися стихійно в різних частинах міста. Одним із центрів протесту, як і оголошували в соцмережах, стала стела. Перші повідомлення про те, що там почали застосовувати світлошумові гранати, з'явилися під час пресконференції головної суперниці Лукашенко, кандидата в президенти Світлани Тихановської близько 22:00. Її команда саме оголошувала, що їм надійшли дані протоколів на деяких виборчих дільницях, де Тихановська набирала у кілька разів більше голосів, аніж Лукашенко. Після того як Тихановська почула новини з проспекту Переможців, вона сказала, що це "жахливо", і враз поникла.
До того часу Мінськ вже щосили гудів – машини сигналили не перестаючи у всіх частинах міста. В центрі, у районі Немига демонстранти приблизно на пів години перекрили проїзд на мосту через річку Свіслоч – утворилася пробка з сигналячих автомобілів і протестувальників, які розмахували національними
Без лідера і без інформації
Вигуки натовпу переривалися вибухами світлошумових гранат біля стели, які були чутні й в центрі міста. По суті справи, звуки гранат і петард – це єдине, що давало протестувальникам інформацію про події в місті. З самого ранку в Мінську були перебої з інтернетом, а вночі демонстранти залишилися повністю без
Через відсутність зв'язку і лідера протесту, в очах людей читалася розгубленість. На вулиці Мінська вийшла молодь, більша частина життя якої пройшла за чинної влади. І яка не має успішного досвіду вуличних акцій. Крім того, ОМОН досить швидко почав діяти – ефективно відтісняв протестувальників, не даючи їм зібратися разом у великій кількості. Страхітливий вплив спеціальної техніки, яку застосовували силовики, теж зробив свою справу. Разом із тим у деяких частинах Мінська між демонстрантами та міліцією відбувалися жорсткі протистояння і зіткнення.
Не любов, а лють і безпорадність
Основним лейтмотивом кампанії Світлани Тихановської була любов – у першу чергу до свого чоловіка, відеоблогера Сергія Тихановского, який сам хотів балотуватися кандидатом у президенти, а тепер його звинувачують у підготовці масових заворушень. Але цієї ночі в Мінську зовсім не було любові, а, швидше, навпаки, в повітрі витали страх і лють – люди були налаштовані досить агресивно.
Але через відсутність плану та доступу до інформації разом з агресією відчувалася безпорадність. Тому вже до двох годин ночі владі вдалося розігнати основну масу протестувальників. Після цього по перекритому проспекту Незалежності постійно їздили автозаки, і омонівці точково затримували залишилися на вулицях людей.
Уранці 10 серпня білоруси прокинуться разом із результатами виборів, які навряд чи когось здивують. Побачать море фотографій і відео, на яких ОМОН застосовує силу до демонстрантів, а також дізнаються про кількість поранених. Тому, навряд чи ця протестна ніч стане останньою.
