Поки Олександр Лукашенко підтримує тісний зв'язок з Москвою по телефону та розбирається з опонентами в Мінську, лідер білоруського демократичного руху Світлана Тихановська залишається у вигнанні в Литві. А Олексій Навальний, лідер російської опозиції, все ще знаходиться в коми після отруєння, отриманого 20 серпня.
Коли німецькі лікарі поставили діагноз, канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала російську владу провести повне й прозоре розслідування і зажадала, щоб винні були притягнуті до відповідальності.
Минулого року Меркель вже виступила проти Путіна після того, як в Берліні був убитий ще один політичний опонент російського президента. Два дипломати РФ були в підсумку вислані після того, як Москва відмовилася співпрацювати з німецьким розслідуванням. Російські державні агенти, обвинувачені в отруєнні колишнього шпигуна Сергія Скрипаля в Солсбері, благополучно повернулися на батьківщину і майже напевно ніколи не постануть перед судом.
Хоробрість Навального в його антикорупційному хрестовому поході за останнє десятиліття важко переоцінити. Він 13 разів потрапляв до в'язниці за організацію антипутінських протестів, зазнавав фізичних нападів і був госпіталізований після таємничого "алергічного нападу" минулого року. За день до недавнього отруєння група молодих прихильників, як повідомляється, запитала його: "Як ви ще живі?" На щастя, хоча довгостроковий прогноз про здоров'я Навального залишається неясним, схоже, що він переживе цю страшну подію.
У Білорусі також спостерігається величезний рівень громадянської мужності, оскільки протести проти диктатури Лукашенка тривають уже четвертий тиждень після сфальсифікованих виборів 9 серпня. На вулиці Мінська виходять натовпи людей, щоб кинути виклик силам безпеки, яким президент Лукашенко наказав "вирішити проблему".
Нещодавно глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль підтримує білоруського президента, стверджуючи, що прихильники Тихановської прагнуть спровокувати "кровопролиття" в Білорусі.
Зневага до демократії та громадянських прав в Росії і Білорусі є очевидною. Але що на це можуть відповісти Захід і Європейський Союз зокрема – питання відкрите. ЄС відмовився визнати результати виборів у Білорусі й введе санкції щодо тих, хто займався організацією фальсифікацій на виборах і репресій.
Зрозуміло, що Брюссель не хоче лізти на рожен, побоюючись звинувачень Москви та Мінська в тому, що протести є зручним засобом просування інтересів Заходу. Але в разі посилення репресій або прямої російської інтервенції більш рішучі дії можуть бути неминучі.
Відносини з Путіним після отруєння Скрипаля були близькі до заморожування, але сам Навальний закликав до більш цілеспрямованих санкцій щодо фігур, близьких до Путіна, які мають зв'язки з Заходом. Підтримка Ангелою Меркель газопроводу "Північний потік 2" між Росією і Німеччиною також, ймовірно, буде знову піддана ретельному аналізу у світлі подій, що відбуваються.
Переклад статті The Guardian підготував Ярослав Супрун.